Імунопрофілактика
За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України на початку 2022 року лише 80,1% дітей віком до 1 року отримали три дози вакцини від поліомієліту за необхідних 95%. Таки невтішні показники маємо на фоні поширення поліомієліту в Україні наприкінці 2021 року.
Враховуючи складну ситуацію щодо проведення планових щеплень та не закінчену кампанію імунізації проти поліомієліту дитячого населення на початку лютого 2022 року в Україні на даний час існує серйозна загроза розповсюдження цієї небезпечної інфекції.
Найбільш вразливими до поліомієліту є діти віком до 5 років, у разі якщо вони не отримали відповідно до віку необхідні дози вакцини. Небезпека існує і для невакцинованих дорослих. У одному з 200 випадків інфікування розвивається необоротний параліч (зазвичай ніг), 5-10% з числа паралізованих людей вмирають внаслідок паралічу дихальних м’язів. Ліків від цієї хвороби немає, єдиний захист це своєчасне проведення щеплення. Але нажаль, в умовах війні в Україні існує низка питань, що стосуються доступу до вакцини, із за переміщення дітей, пошкодження або знищення медичних установ, тощо. З кожним днем, що проходить без відновлення порушених послуг або без можливостей для дітей отримати вакцинацію, підвищується ризик циркуляції поліомієліту. Про це треба пам’ятати і при кожній наявній можливості зробити щеплення дитині.
Відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень дитина має отримати 6 доз вакцини від поліомієліту:
• у 2 та 4 місяці від народження — інактивовану поліомієлітну вакцину (ІПВ). Цей компонент може входити до складу комбінованих вакцин, при застосуванні яких дитина отримує одразу захист від 5 або 6 інфекцій.
• у 6 та 18 місяців, а також у 6 та 14 років — оральну поліомієлітну вакцину (ОПВ). Шести доз вакцини достатньо, щоби сформувався імунітет до поліомієліту на все життя.
Обидві вакцини, ІПВ і ОПВ зареєстровані в Україні, і при їх застосуванні формується імунітет до поліомієліту, що доведено даними клінічних досліджень. ІПВ запобігає розвитку клінічних проявів інфекції у разі потрапляння поліовірусу до центральної нервової системи, таким чином захищаючи від паралічу. ОПВ формує імунітет в кишківнику й у такий спосіб захищає від зараження і запобігає передачі вірусу.
Слід звернути увагу на те, що частина дітей, яка не була вакцинована або не отримала за віком відповідну кількість доз вакцини від поліомієліту та виїхала до інших країн через війну в Україні, має також ризики захворіти. Це пов’язано з потужною міграцією населення у всьому світі. Нездатність викорінити поліомієліт там, де його було виявлено, може призвести до 200 000 нових випадків щороку протягом 10 років у всьому світі.
Більшість регіонів в світі сертифіковані Всесвітньою організацією охорони здоров’я, як вільні від поліомієліту. Але ендемічна передача вірусу поліомієліту продовжується в Афганістані, Нігерії, Пакистані.
Також слід пам’ятати, що до тих пір, поки в світі залишається хоч одна інфікована дитина, ризику зараження поліомієлітом піддаються діти у всіх країнах.
Кір одна з найбільш контагеозних (заразних) інфекційних захворювань у світі. Вірус кору передається від хворого через прямий контакт і повітря, інфікуючи слизові оболонки інших людей. Спеціального лікування проти вірусу кору не існує, але попередити цю хворобу та запобігти ускладненням після неї, можна завдяки своєчасному проведенню щеплень.
Починаючи з 2019 року захворюваність на кір зросла у всіх регіонах світу. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) переважна більшість випадків захворювання на кір в Європейському регіоні припала на Україну, що становило більше 500 випадків на 1 млн. населення. Стурбованість також викликає те, що такі країни як Велика Британія, Греція, Чехія та Албанія втратили статус країн, де кір було ліквідовано, попри те, що кожна з цих країн має високий загальнонаціональний рівень вакцинації.
За думкою ВООЗ «кір можна майже повністю уникнути» в разі повної вакцинації 2 дозами щонайменше 95% населення. Але нажаль, в світі загалом охоплення першою дозою вакцини проти кору залишається на рівні 85%, другою – лише 67%. В Україні показники охоплення щепленнями залишаються низькими. За середніми показниками по країні у 2021 році перше щеплення (в 1 рік) отримали 57,6 % дітей, а друге (у віці 6 років) — 62,4 %. Такі темпи вакцинації створюють ризик виникнення нового небезпечного спалаху кору в нашій країні.
На темпи вакцинації в переважної більшості країн, у тому числі в Україні вплинула пандемія COVID-19. За даними ВООЗ у 2020 році понад 22 млн немовлят пропустили першу дозу вакцини проти кору через пандемію. Ще однією з причин, що впливає на показник вакцинації є недовіра населення до щеплення. В Україні це супроводжується дезінформаційними кампаніями та сильним лоббі проти щеплень, перш за все за рахунок міфів щодо безпеки вакцин. Але завжди необхідно керуватися інформацією з офіційних джерел, що має доказову базу.
В Україні, як і в багатьох країнах світу здійснюється збір та аналіз інформації щодо безпеки вакцин, завдяки здійсненню фармаконагляду. На підставі даних з фармаконагляду оцінюється співвідношення користь/ризик після застосування вакцин. У разі якщо ризик переважає над користю приймаються регуляторні рішення, що направлені на недопущення подальшого застосування вакцини або її окремих серій. Результати фармаконагляду по Україні є у загальному доступі, публікуються щоквартально за посиланням https://www.dec.gov.ua/ на сайті Державного експертного центру МОЗ України.
На сьогодні в Україні ми маємо ще одну причину, що впливає на показники вакцинації, це війна, що призвела до серйозних перебоїв у роботі системи охорони здоров’я. Крім того, через війну вимушена міграція населення може мати руйнівні наслідки для здоров’я населення та потенційного спалаху кору. При таких умовах вірус кору не знає кордонів і поширюється між країнами.
Для запобігання спалахам захворювання на кір, для захисту дітей вкрай важливим є щоб кожна дитина, яка пропустила планову вакцинацію проти кору мала можливість як найшвидше її розпочати та отримати необхідні дози.
Вакцинація від інфекцій, що керуються засобами специфічної профілактики залишається найпотужнішим засобом. Особливо зараз в умовах війни в Україні питання вакцинації є дуже актуальними. Не слід забувати і про коронавірусну інфекцію, тяжкі форми якої можна запобігти своєчасним проведенням щеплення.
Зверніть увагу на основні паради щодо імунізації проти COVID-19 в Україні:
1. Вакцинуйтесь усіма дозами, в тому числі бустерною дозою вакцин,
що рекомендовані Міністерством охорони здоров’я України.
Важливо пам’ятати, що після вакцинації можна заразитися на COVID-19 та передати інфекцію оточуючим, тому необхідно робити все можливе щоб захистити своє здоров’я і здоров’я інших. Не нехтуйте дотриманням безпечної дистанції від інших людей, уникайте скупчення людей, носить маски, що закривають рот та ніс, провітрюйте приміщення, регулярно мийте руки, прикривайте ніс та рот при чиханні. Якщо ви захворіли на COVID-19 після щеплення, у вас скоріше будуть легкі симптоми або їх не буде взагалі.
2. Вакцинуйтесь будь-якою доступною вам вакциною, якщо ви вже перехворіли на COVID-19. Важливо зробити щеплення. Вже доведено, що комбінація вакцин від COVID-19 є безпечною та ефективною. Вакцини, що застосовуються проти COVID-19 на даний час, забезпечують високий захист від розвитку важкого перебігу захворювання та смерті при зараженні.
3. Особливо важливо отримати щеплення особам, які за станом здоров’я належать до груп ризику. Це особи з аутоімунними розладами, гіпертонічною хворобою, цукровим діабетом, бронхіальною астмою, захворюваннями органів дихання, печінки, нирок, а також з хронічною інфекцією на етапі стабільного та контролюючого перебігу.
4. На сьогоднішній день багато жінок у світі отримали щеплення проти COVID-19 у період вагітності або грудного вигодовування, ніяких проблем, пов’язаних з безпекою вакцинації для вагітних та їх дітей, виявлено не було. Вакцинація у період вагітності та годування груддю допомагає захистити вашу дитину.
5. Не слід вакцинуватись:
– особам, які у минулому мали важкі алергічні реакції або анафілактичний шок на будь-який компонент вакцини проти COVID-19;
– вакцинацію слід відкласти, якщо у день щеплення температура тіла вище 38,50С. У такому випадку імунізацію слід здійснити після одужання;
– наявність підтвердженого або підозрюваного інфікування на COVID-19.
Звертаємо увагу, що після вакцинації проти COVID-19 можливий розвиток побічних реакцій, що включають підвищення температури тіла, головний біль, розлади у місті введення (біль, набряк, почервоніння, ущільнення). Ці симптоми зазвичай минають протягом декількох днів. При появі зазначених симптомів необхідно застосовувати лікарські засоби для зняття болю та зниження температури, а також рекомендується відпочинок та рясне пиття. За рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я не потрібно застосовувати знеболюючи лікарські засоби перед щепленням, так як не відома їх взаємодія з вакциною та їх вплив на ефективність вакцини.
У разі, якщо ви занепокоєні будь-якою реакцією, що ви відчуваєте після щеплення, то необхідно звернутися до лікаря. Зазвичай серйозні та тривалі побічні реакції після щеплення проти COVID-19 зустрічаються вкрай рідко. В Україні, як і у всьому світі здійснюється безперервний моніторинг за застосуванням вакцин проти COVID-19. Завдяки моніторингу можна виявляти побічні реакції, що зустрічаються рідко, слідкувати за частотою відомих побічних реакцій та розробляти заходи щодо їх попередження. З результатами моніторингу щодо безпеки вакцин проти COVID-19, що застосовуються в Україні можна ознайомитись на сайті Державного експертного центру МОЗ України за посиланням https://www.dec.gov.ua/.
Слід пам’ятати, що після щеплення проти COVID-19 ви не будете одразу захищені. Організм потребує декілька тижнів для вироблення максимального імунітету після введення дози вакцини. Доки не існує точних даних щодо тривалості імунітету після вакцинації проти COVID-19.
Вакцинація є одним із самих важливих засобів захисту від COVID-19, допомоги у подоланні пандемії та перешкодою у появі нових штамів вірусу.
Не зважаючи на очевидну економічну та медичну вигоду щеплень, вакцинація в Португалії є добровільною справою. Нікого не змушують, але наполегливо рекомендують зробити щеплення собі та своїм дітям. У разі, якщо батьки утримуються від щеплень, їх просять написати відмову з прийняттям особистої відповідальності.
Також важливим моментом є те, що при оформленні дитини у приватні освітні заклади в Португалії перевіряють сертифікат щеплень дитини, і у разі відсутності необхідних щеплень за віком можуть попросити їх зробити, і тільки після цього дитину зможуть прийняти до закладу.
Національний календар щеплень Португалії передбачає вакцинацію від наступних інфекцій: дифтерії, кашлюку, правця, кору, краснухи, паротиту, поліомієліту, гепатиту В, ХІБ інфекції, пневмококкової інфекції, менінгококкової інфекції типу С, вірусу папіломи людини, ротавірусу та туберкульозу.
При проведенні щеплень в Португалії переваги надають комбінованим вакцинам, що містять у своєму складі від 3 до 6 антигенів. Слід зазначити, що щеплення проти вірусу папіломи людини передбачено, як дівчаткам, так і хлопчикам. Вакцинація від ротавірусної інфекції проводиться безкоштовно тільки в групах ризику. Стосовно вакцинації проти туберкульозу, то БЦЖ вакцина вводиться дітям до 6 років за епідпоказами, а саме:
– дітям без запису про щеплення або без характерного рубчика на плечі, які приїхали з країн з високою захворюваністю на туберкульоз;
– дітям, які мешкають у родині, де є ВІЛ-інфіковані, страждають на алкогольну або наркотичну залежність, мають активну форму туберкульозу або мали раніше, або відбували покарання у місцях позбавлення волі;
– дітям, які перебували у країнах з високою захворюваністю на туберкульоз більше трьох місяців;
– дітям, які закінчили хіміопрофілактику туберкульозу.
Доступним є щеплення проти менінгококкової інфекції типу В, але воно проводиться за власні кошти батьків. На платній основі проводяться щеплення проти грипу. Всі щеплення в Португалії заносяться до електронної бази даних Національної служби здоров’я. Якщо ви приїхали до Португалії з медичними документами, де зазначені попередні щеплення, то медичний працівник зможе занести ці дані до електронної бази даних, а також порадити, які щеплення ще потрібно зробити відповідно до рекомендацій Міністерства охорони здоров’я Португалії. Водночас, якщо у вас немає документів, що підтверджують щеплювальний статус, то автоматично вважається, що ви не вакциновані і тоді вам запропонують зробити всі щеплення відповідно до віку та епідемічних показань.
Португалія за рахунок активної роботи первинної медичної ланки показує хороші результати щодо покриття населення щепленнями. Це дозволяє підтримувати колективний імунітет на високому рівні та контролювати інфекційні хвороби.
Щеплення в Іспанії є добровільною справою. Батьки самі вирішують робити щеплення своїй дитині, чи ні. Міністерство охорони здоров’я Іспанії вважає процедуру вакцинації не обов’язковою, а рекомендованою. Водночас більша частина дитячих лікарів та батьків схиляються до думки, що варто дотримуватися календарного плану щеплення, щоб захистити дитину від інфекційних захворювань та їх негативних наслідків. Це пов’язано не тільки з освідомліністю зацікавлених сторін, але і з тим, що Іспанія відноситься до країни, що приймає мігрантів з неблагополучних по епідситуації країн.
Розробленого місцевою владою Календаря профілактичних щеплень повинні дотримуватися всі лікарі в рамках будь якого регіону. Проте значних відмінностей між ними не спостерігається. Враховуючи це, на думку лікарів повинен бути єдиний план вакцинації для всіх територій країни. На сьогодні в Іспанії діє 19 Календарів, що відповідає кількості регіонів.
Серед інфекцій проти, яких застосовуються в Іспанії вакцини можна відзначити – гепатит В, кашлюк, дифтерію, правець, поліомієліт, ХІБ-інфекцію, менінгококову інфекцію, кір, краснуху, паротит та гепатит А. Серед всіх перелічених інфекцій в Україні тільки вакцинація від менінгококової інфекції та гепатиту А не входять до Календаря обов’язкових профілактичних щеплень.
Слід зазначити, що в Іспанії вакцини, що зазначені у Календарі надаються державою безкоштовно. Це стосується, як дітей з Іспанії, так і з родин емігрантів.
Важливо звернути увагу на те, що частина родин, що приїхали до Іспанії користується послугами приватних клінік. Але в цьому випадку необхідно оформити приватну страховку. У разі, якщо приватна клініка має акредитацію для проведення вакцинації, то тоді у приватну страховку входить вакцинація, що дозволяє зробити щеплення без оплати. Також приватна страховка покриває затрати на візит до педіатра, який надає висновок перед проведенням щеплення. Якщо знадобиться додаткова вакцинація, що не входить до Календаря, то необхідну вакцину слід придбати в аптеці за власні кошти.
В Іспанії всі щеплення, що отримує дитина заносяться до карти імунізації. Перед щепленням батькам пропонують заповнити формуляр іспанською або англійською мовами. До формуляру вноситься інформація про наявність алергії, якщо така є, перенесені раніше захворювання, відхилення у розвитку, інші скарги при їх наявності.
Важливо для емігрантів з України при собі мати лист щеплень, що заповнений іспанською або англійською мовами, в якому зазначено яка вакцина і коли застосовувалась. Ця інформація необхідна для педіатра щоб скласти подальший графік імунізації відповідно до віку.
Якщо ви приїхали з України та оформлюєте дитину до дошкільного/шкільного навчального закладу слід надати лист щеплень, в якому зазначено які щеплення були зроблені на батьківщині. Всупереч тому, що вакцинація в Іспанії є добровільною справою, в країні є навчальні заклади, які настійно вимагають щоб дитина була захищена від основних хвороб.
Продовжуємо надавати актуальну інформацію стосовно вакцинації в інших країнах, і цього разу буде Італія. У разі якщо ви переїхали зі своєю дитиною з України до цієї країни ви повинні знати які щеплення та в якому віці дитина повинна отримати.
На момент приїзду до країни проводиться оцінка щеплень, а саме які щеплення ви зробили в Україні. Якщо ви маєте документ, в якому зазначені всі щеплення, що вже були зроблені, це допоможе у подальшому планувати щеплення. Водночас якщо у вас немає даних про попередні щеплення, вас попросять заповнити спеціальну форму з деякими запитаннями щодо щеплень.
В Італії згідно з законодавством передбачені наступні обов’язкові щеплення для дітей віком до 18 років: проти поліомієліту, правця, дифтерії, кашлюку, ХІБ інфекції, гепатиту В, кору, краснухи, паротиту, вітряної віспи (обов’язково тільки для народжених з 01.01.2017). Також, відповідно до законодавства, не вакциновані діти до 6 років не можуть відвідувати дитячі садочки. Всі проведені щеплення записуються у довідку про вакцинацію. Якщо така довідка відсутня вам запропонують звернутися до Громадської Педіатрії. Для вікової групи 7-17 років, якщо немає довідки про щеплення, дитина може відвідувати школу. Разом з тим, статус про щеплення дитини шкільного віку повинен бути відомий, щоб не наражати його на ризик контакту, будучи в класі з іншими учнями. Тому, без довідки про щеплення, вам буде запропоновано також звернутися до Громадської Педіатрії.
В Італії з 2002 року проводиться вакцинація проти поліомієліту 4 дозами інактивованої вакцини. Перші 3 дози вводять на першому році життя, четверта доза – у віці від 5 до 6 років. З 2018 року передбачено введення п’ятої дози підліткам.
Проти дифтерії, правця застосовують комбіновані вакцини в різних комбінаціях. Діюча схема вакцинації передбачає введення 3-х доз у 3, 5 та 11 місяців. Наступні дози проводяться в 5-6 років та в 13-14 років. Також рекомендуються повторні дози дорослим кожні 10 років разом із кашлюком.
Вакцинація проти кашлюку настійно рекомендується з 2-місячного віку, щоб забезпечити захист дитини в період, коли захворювання може бути найбільш небезпечним.
Щеплення проти гепатиту В проводиться у складі комбінованої вакцини разом з дифтерією, правцем, кашлюком, поліомієлітом та Хіб компонентом у віці 3, 5, 11-місяців.
Для щеплення дітей проти кору зазвичай використовується комбінована вакцина, що містить паротит, краснуху та вітряну віспу. Схема введення передбачає 2 дози у 12 місяців і в 5-6 років.
Обов’язкові щеплення в Італії майже співпадають з такими в Україні, різниця полягає тільки в тому, що в Італії обов’язково не вакцинують проти туберкульозу, а в Україні – проти вітряної віспи.
Дізнатися про те, де зробити щеплення дитині в Італії можна у педіатра.
Також Громадські лікарі та медичні сестри з педіатрії зможуть надати вам всю необхідну інформацію про щеплення.
Щеплення Ваших дітей – це найкращий шлях тримати їх у безпеці від багатьох серйозних та потенційно смертельних інфекційних захворювань.
Вакцини працюють найкраще коли вони надаються вчасно, починаючи з того часу, коли дитина зовсім маленька. Планове щеплення безкоштовне по всій Канаді, однак, в деяких провінціях або територіях діти можуть отримувати однакову вакцину в різному віці.
Схему вакцинації розроблено щоб захистити Вашу дитину до того, як вона захворіє на інфекції, які можна запобігти за допомогою вакцин. Дітей щеплюють на початку життя тому, що вони вразливі до захворювань, а наслідки можуть бути дуже серйозними. Але, при вчасному щепленні, Ваша дитина має найбільший захист якомога раніше.
В залежності від того, в якій провінції Канади Ви будете знаходитись з дитиною, для з’ясування схеми вакцинації необхідно записатись на прийом до лікаря. На зустріч з лікарем взяти всі документи, де зазначені попередні щеплення дитини. Лікар допоможе Вам розібратися, які вакцини потрібні Вашій дитині на даний час. Вам нададуть запис про щеплення (картку або брошуру) з рекомендованою схемою для Вашої дитини під час першого візиту до клініки.
Також лікар допоможе знайти медичний заклад, де отримати щеплення. Ви можете розшукати у Інтернеті найближчий відділ громадського здоров’я (Місцевий Центр Громадських Послуг (Centre Local de Services Communautaires – CLSC).
В Канаді, як і в Україні на першому році життя дитина отримує щеплення від п’яти інфекцій: дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту, Хіб інфекції, а у деяких провінціях також включена вакцинація проти гепатиту В. Як правило це комбіновані вакцини, що містять п’ять або шість компонентів. Крім того, у деяких провінціях можливе безкоштовне щеплення від кору, паротиту, краснухи починаючи з 12 місяців життя при застосуванні трьох- компонентної вакцини, а у окремих провінціях застосовується комбінована вакцина, що містить ще компонент проти вітряної віспи. Безкоштовно застосовується вакцина по всій території Канади від ротавірусної інфекції, починаючи з 2-х місяців життя. Також безкоштовне щеплення передбачено від менінгококової інфекції штам С та пневмококової інфекції 13-валентною вакциною. Водночас, 23-валентна пневмококова вакцина не фінансується державою, а 10-валентна тільки в окремих провінціях. В Канаді ще передбачено безоплатне щеплення проти вірусу папіломи людини. Не фінансує держава щеплення проти туберкульозу та гепатиту А.
Важливо отримувати факти про щеплення з надійних джерел. Ось деякі веб-сайти, яким Ви можете довіряти при пошуку інформації про щеплення в Канаді:
– Public Health Agency of Canada (Агентство громадського здоров’я Канади) Canada.ca/vaccines;
– Canadian Paediatric Society (Канадське Суспільство Педіаторів) caringforkids.cps.ca;
– Immunize Canada (Імунізувати Канаду) immunize.ca;
– The Society of Obstetricians and Gynaecologists of Canada (Суспільство Лікарів-Акушерів та Гінекологів Канади) sogc.org / hpvinfo.ca
Війна, що триває в Україні негативно впливає на планову імунізацію населення. У зв’язку з цим, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) серйозно стурбована потенційним спалахом кору, що може мати певні наслідки для здоров’я на тлі існуючих прогалин в імунізації серед дітей та підлітків у 2012, 2017 роках. Не зважаючи на те, що у 2019 році завдяки зусиллям системи охорони здоров’я України та підтримки міжнародних партнерів було досягнене зниження рівня зараження на кір, але загальний імунітет населення залишився низьким.
Голова представництва ВООЗ в Україні д-р Ярно Хабіхт зазначив «Тепер війна, що триває, значно збільшує ризик спалаху кору, оскільки так багато сімей були переміщені та перебувають у переповнених тимчасових приміщеннях, а багато інших не мають доступу до медичних послуг».
Занепокоєння також викликає присутність поліовірусу в Україні. Розпочата 1 лютого 2022 року загальнонаціональна кампанія вакцинації, метою якої було захистити 140 000 невакцинованих дітей в країні, була перервна через декілька тижнів. Гуманітарна криза в Україні несе трагічні наслідки для здоров’я людей. В числі багаточисельних серйозних та довготривалих наслідків кризи слід зазначити прогалини у проведенні імунізації.
Доки не буде відновлено надання послуг з вакцинації для дітей, які були вимушені покинути свої домівки, з заповненням прогалин в імунізації, ризик циркуляції поліомієліту, спалахів інших дитячих хвороб та подальше розповсюдження COVID-19 буде зростати з кожним днем. Ці спалахи є суворим нагадуванням про те, що наявність невакцинованих та не повністю вакцинованих груп населення робить наше суспільство вкрай вразливим.
Незважаючи на численні виклики війни, ВООЗ тісно співпрацює з Міністерством охорони здоров’я України, щоб забезпечити вакцинацію від низки захворювань, включаючи кір, краснуху, дифтерію та поліомієліт.
На сьогодні це дійсно серйозні виклики щодо вакцинокеровних інфекцій в умовах війни. Щоб захистити дітей та запобігти спалахам захворювань, дуже важливо, щоб кожна дитина, яка пропустила планову вакцинацію, мала легкий доступ до необхідної дози.
Прогрес, який Україна досягла протягом багатьох років у захисті дітей та дорослих від захворювань, що загрожують життю, заслуговує на відзначення і не повинен сприйматися як належне. Підтримка цього прогресу вимагає спільних зусиль, особливо зараз, коли війна, що триває, робить її ще більш складною.
Повноцінний ефект від вакцинації може бути досягнений тільки в тому випадку, коли жодна людина не буде залишена без уваги.
Основним обов’язком будь-якої держави є забезпечення життя та здоров’я нації, одним із напрямком якого є гарантування захисту від інфекційних хвороб, що керуються засобами специфічної профілактики за рахунок обов’язкових щеплень. В Україні обов’язкові щеплення входять до безоплатного пакету медичних послуг та проводяться згідно з затвердженим календарем профілактичних щеплень, вакцинами з певним антигенним складом відповідно до віку.
Крім того, в кожній країні передбачено проведення рекомендованих щеплень, що не входять до обов’язкового переліку, але можуть захистити від небезпечних хвороб.
Так в Україні до рекомендованих щеплень відноситься вакцинація проти ротавірусної інфекції, вітряної віспи, пневмококової інфекції, гепатиту А, менінгококової інфекції, грипу, папіломавірусної інфекції. Щоб їх отримати вакцину можна придбати за власний кошт в аптеці або зробити щеплення у приватній клініці.
Чому ми звертаємо увагу на перелічені інфекції, які можна попередити щепленнями, що належать до рекомендованих?
Перш за все, при існуючих на даний час в Україні військових діях, необхідно захистити себе та свою дитину максимально від інфекцій, що відносяться до вакцинокерованих. Такий підхід допоможе уникнути захворювання, ускладнень від нього, специфічного лікування, що в умовах війни може бути обмеженим, а також знизити навантаження на систему охорони здоров’я.
По друге, всі вакцини, що використовуються для рекомендованих щеплень отримали дозвіл на використання в Україні. Показники їх безпеки та ефективності ґрунтуються на результатах проведених доклінічних та клінічних досліджень, післямаркетингових спостережень, та відповідають вимогам Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо біологічних речовин.
Крім того, за даними фармаконагляду в Україні, зареєстровані побічні реакції та їх клінічні прояви відповідали інформації, що зазначена в інструкції для медичного застосування вакцини, тобто за критерієм передбаченості вони були передбаченими, а їх частота розвитку не перевищували показники для кожної вакцини.
Також, наголошуємо якщо ви через військові дії в Україні виїхали в іншу країну ознайомтесь з її календарем профілактичних щеплень. Можливо таке, що рекомендовані в Україні щеплення, в цій країні є обов’язковими. При першій можливості зробіть ці щеплення собі та своїй дитині.
Наші родини можуть та мають бути захищеними від небезпечних інфекційних хвороб завдяки сучасним засобам специфічної профілактики!
Календар профілактичних щеплень — обов’язкова або рекомендована серія вакцинацій, що включає схеми введення вакцин з певним антигенним складом з урахуванням вікової категорії населення. У кожної країни календар профілактичних щеплень наближений до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я, епідеміологічної ситуації щодо інфекційних захворювань, що можна запобігти імунізацією та економічних можливостей країни.
Календар обов’язкових профілактичних щеплень Сполучених Штатів Америки відрізняється від такого в Україні. Слід зазначити, що у Сполучених Штатах Америки обов’язковими є щеплення проти 16 інфекцій, на відміну від України, де їх 10.
Але схожим є те, що в обох країнах обов’язково роблять щеплення від DTP-IPV-HiВ (дифтерія, правець, кашлюк, поліомієліт, гемофільна інфекція) протягом перших шести місяців життя та КПК (кір, паротит, краснуха) – після того, як дитині виповниться рік. Те саме стосується гепатиту В, коли вводять препарат протягом року після народження дитини. Крім того, у Сполучених Штатах Америки обов’язковими є щеплення від гепатиту А, ротавірусної інфекції, вітряної віспи, менінгококової та пневмококової інфекцій, вірусу папіломи людини та грипу. В Україні перелічені щеплення є рекомендованими або за станом здоров’я.
Існує ще одна відмінність у використанні протитуберкульозної вакцини БЦЖ. В Україні дане щеплення є обов’язковим, а у Сполучених Штатах Америки використання вакцини БЦЖ, як стратегії профілактики туберкульозу проводиться для окремих осіб, які відповідають певним критеріям. Вакцинацію БЦЖ розглядають для немовлят і дітей, які проживають в умовах, де є висока ймовірність передачі M. tuberculosis і подальшого інфікування, за умови, що не можна вжити інших заходів. Крім того, вакцинація БЦЖ може бути розглянута для медичних працівників, які працюють в умовах, де висока ймовірність передачі та подальшого зараження штамами M. tuberculosis, стійкими до ізоніазиду та рифампіну, за умови дотримання комплексних заходів боротьби з туберкульозом, що були застосовані і не були успішними.
Також слід зазначити, що до рекомендованих щеплень у Сполучених Штатах Америки відносяться щеплення проти оперізуючого лишаю та ревакцинація КПК.
Проведений аналіз календарів профілактичних щеплень Сполучених Штатів Америки та України свідчить про те, що переважна кількість вакцинокерованих інфекцій співпадає, що є важливим моментом, у разі переїзду з України. Також у такому випадку необхідно намагатись зробити дитині всі щеплення, що зазначені в календарі Сполучених Штатах Америки, а в Україні віднесені до рекомендованих. Слід звернути увагу відносно щеплення проти туберкульозу вакциною БЦЖ. У разі якщо дитина народилась в Сполучених Штатах Америки і не отримала щеплення БЦЖ вакциною, то при плануванні повернення в Україну, це щеплення треба зробити обов’язково.
Всім відомо, що вакцини є найважливішим досягненням в історії медицини щодо попередження інфекційних захворювань. Проте, в кожній країні підходи до вакцинації можуть відрізнятись. Це питання на даний час є надзвичайно актуальним для України з огляду на те, що багато дітей виїхало в інші країни через військові дії. У зв’язку з цим у батьків виникають питання стосовно проведення профілактичних щеплень, з урахуванням вже проведеної вакцинації або з її початком в країнах, де вони знаходяться.Слід зазначити, що кожна країна має власний календар профілактичних щеплень, що ґрунтується на особливостях епідеміологічних процесів вакцинокерованих інфекцій, та є наближеним до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо певного регіону.
Ми поцікавились та порівняли календарі профілактичних щеплень України, Великої Британії, Німеччини, Чехії, Польщі.
В усіх перелічених країнах обов’язково роблять щеплення від DTP-IPV-HiВ (дифтерія, правець, коклюш, поліомієліт, гемофільна інфекція) протягом перших шести місяців життя та КПК (кір, паротит, краснуха) – після того, як дитині виповниться рік та, відповідно, коли настає час ревакцинації. Те саме стосується вакцини для профілактики гепатиту В – щеплення проводять протягом року після народження дитини.
Цікава ситуація із застосуванням вакцини БЦЖ проти туберкульозу. Так, у першу добу після народження в Польщі проти туберкульозу вакцинують усіх малюків. В Україні згідно з календарем профілактичних щеплень вакцину БЦЖ отримують немовлята на 3-5 добу життя. У Чехії також вакцинують від туберкульозу дітей, які належать до групи ризику. Натомість у Німеччині від туберкульозу немає обов’язкового щеплення, а у Великий Британії – тільки у місцях поширення хвороби.
Також, слід звернути увагу на те, що обов’язковою є вакцинація від ротавірусу у Великій Британії, Німеччині, і необов’язковою – в Польщі, Чехії. Стосовно України, то це щеплення відноситься до рекомендованого (тобто за власним бажанням або рекомендацією лікаря батьки можуть зробити щеплення своїй дитині). Також в Україні рекомендованими є щеплення від вітряної віспи, вірусу папіломи людини, менінгококової та пневмококової інфекцій. Водночас у Великій Британії вакцинація від перелічених інфекцій є обов’язковою. А в Німеччині обов’язковим є щеплення від пневмококової інфекції. Слід зазначити, що рекомендовані щеплення в Україні здійснюються за власні кошти.
Якщо ви знаходитись в однієї з вище перелічених країн і підійшов час планового щеплення вашої дитини, не відкладайте його. Також не зволікайте з рекомендованими щепленнями. При першій можливості, зробіть їх. Це допоможе захистити дитину не тільки від інфекційних хвороб, але й від їх ускладнень, та дати дитині право на здорове життя.
Якщо ви виїхали з дитиною за кордон, зараз як ніколи важливо дотримуватись календаря профілактичних щеплень і захистити дитину від небезпечних вакцинокерованих інфекцій. Розробка календаря профілактичних щеплень в кожній країні ґрунтується на наявності підходів до планової імунопрофілактики населення в економічному, соціальному та медичному аспектах.
В кожній Європейській країні існує власний перелік обов’язової вакцинації, що регламентується національними календарями профілактичних щеплень. Незважаючи на певні відмінності, календарі профілактичних щеплень країн Європи мають багато спільного.
На даний час відомо, що через військові дії в Україні велика кількість дітей виїхали до Угорщини та Румунії.
Слід зазначити, що у цих країнах, як і в Україні календарі профілактичних щеплень, як правило, включають здійснення вакцинації проти найбільш соціально значущих і небезпечних інфекцій: кір, краснуха, паротит, поліомієліт, дифтерія, правець, кашлюк, гемофільна інфекція, туберкульоз та гепатит В.
Відмінності полягають у віці щодо початку щеплення, схемі вакцинації, а саме інтервалів між дозами, а також обов’язкової імунізації, що в Україні віднесена до рекомендованих щеплень.
У зв’язку з існуючими особливостями календарів щеплень зазначених країн, необхідно враховувати загальні правила щодо вакцинації. Перш за все не розпочинати курс вакцинації, якщо дитина має певні щеплення, що були зроблені в Україні, а їх схема введення не відповідає тій, що затверджена в країні де тимчасово перебуває дитина. У такому випадку необхідно «підлаштуватись» до затвердженої в країні схеми вакцинації з дотриманням інтервалів між дозами, що зазначені виробником в інструкції для медичного застосування вакцини. Якщо дитина не отримала жодного щеплення в Україні, то слід розпочати курс вакцинації згідно з рекомендаціями, той країни де вона перебуває.
Також не слід нехтувати щепленнями, що в Україні відносяться до рекомендованих. Наприклад в Румунії обов’язковим є щеплення від пневмококової інфекції, що проводиться разом з вакцинацією від кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту, гемофільної інфекції, гепатиту В, починаючи з 2 місячного віку. Натомість в Україні вакцинація для профілактики пневмококової інфекції є рекомендованою, тобто проводиться за бажанням батьків за власні кошти.
З метою збереження здоров’я вашій дитині слід пам’ятати, що імунізація є одним із найбільш безпечних, ефективних і економічно обґрунтованих засобів запобігання смертності та покращення якості життя населення.
Календар профілактичних щеплень — обов’язкова або рекомендована серія вакцинацій, що включає схеми введення вакцин з певним антигенним складом з урахуванням вікової категорії населення. У кожної країни календар профілактичних щеплень наближений до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я, епідеміологічної ситуації щодо інфекційних захворювань, що можна запобігти імунізацією та економічних можливостей країни.
Календар обов’язкових профілактичних щеплень Сполучених Штатів Америки відрізняється від такого в Україні. Слід зазначити, що у Сполучених Штатах Америки обов’язковими є щеплення проти 16 інфекцій, на відміну від України, де їх 10.
Але схожим є те, що в обох країнах обов’язково роблять щеплення від DTP-IPV-HiВ (дифтерія, правець, кашлюк, поліомієліт, гемофільна інфекція) протягом перших шести місяців життя та КПК (кір, паротит, краснуха) – після того, як дитині виповниться рік. Те саме стосується гепатиту В, коли вводять препарат протягом року після народження дитини. Крім того, у Сполучених Штатах Америки обов’язковими є щеплення від гепатиту А, ротавірусної інфекції, вітряної віспи, менінгококової та пневмококової інфекцій, вірусу папіломи людини та грипу. В Україні перелічені щеплення є рекомендованими або за станом здоров’я.
Існує ще одна відмінність у використанні протитуберкульозної вакцини БЦЖ. В Україні дане щеплення є обов’язковим, а у Сполучених Штатах Америки використання вакцини БЦЖ, як стратегії профілактики туберкульозу проводиться для окремих осіб, які відповідають певним критеріям. Вакцинацію БЦЖ розглядають для немовлят і дітей, які проживають в умовах, де є висока ймовірність передачі M. tuberculosis і подальшого інфікування, за умови, що не можна вжити інших заходів. Крім того, вакцинація БЦЖ може бути розглянута для медичних працівників, які працюють в умовах, де висока ймовірність передачі та подальшого зараження штамами M. tuberculosis, стійкими до ізоніазиду та рифампіну, за умови дотримання комплексних заходів боротьби з туберкульозом, що були застосовані і не були успішними.
Також слід зазначити, що до рекомендованих щеплень у Сполучених Штатах Америки відносяться щеплення проти оперізуючого лишаю та ревакцинація КПК.
Проведений аналіз календарів профілактичних щеплень Сполучених Штатів Америки та України свідчить про те, що переважна кількість вакцинокерованих інфекцій співпадає, що є важливим моментом, у разі переїзду з України. Також у такому випадку необхідно намагатись зробити дитині всі щеплення, що зазначені в календарі Сполучених Штатах Америки, а в Україні віднесені до рекомендованих. Слід звернути увагу відносно щеплення проти туберкульозу вакциною БЦЖ. У разі якщо дитина народилась в Сполучених Штатах Америки і не отримала щеплення БЦЖ вакциною, то при плануванні повернення в Україну, це щеплення треба зробити обов’язково.
Всесвітній тиждень імунізації 2022 пройшов з 24 по 30 квітня під лозунгом «Довге життя для всіх». Він мав на меті посилити важливість справедливого та расширенного доступу до вакцин, щоб сприяти довгому та здоровому життю кожного. І це дійсно так тому, що кожна людина від малюка до особи похилого віку заслуговує на шанс повноцінного життя, коли вони вільні жити щасливо.
Якщо повернутися до історії, то відомо, що понад 2 століття вакцини намагалися зробити світ безпечнішим. Так від першої вакцини, розробленої для захисту від віспи, до найновіших м-РНК вакцин, що використовуються для запобігання важких випадків COVID-19. Вакцини захищають нас індивідуально, і допомагають нам захистити один одного у суспільстві. Також, вакцини надають нам можливість прожити довше життя, отримати улюблену професію, насолодитись більш повноцінним життям тощо.
Як завжди, Всесвітній тиждень імунізації відзначається в останній тиждень квітня. До 2022 року було багато чого досягнуто у боротьбі з інфекційними хворобами, керованими засобами специфічної імунопрофілактики, але саме цей рік ставить перед собою багато проблем. Перш за все, пандемія COVID-19 призвела до посилення політизації вакцин і зниження рівня вакцинації дітей у кількох країнах. В Україні через військові дії не всі діти мають можливість отримати своєчасне щеплення за віком. Але діти, які виїхали в інші країни мають доступ до звичайних педіатричних вакцин, необхідних за віком. Також, слід наголосити про важливість своєчасного щеплення дорослого населення України проти дифтерії та правця, що згідно з календарем щеплень потрібно робити кожні десять років. Не треба забувати та нехтувати щепленням бустерною дозою вакцинами проти COVID-19 для осіб, хто вже отримав попередньо дві дози та після останньої дози пройшло 6-9 місяців. Для тих хто не отримав жодного щеплення від COVID-19 або отримав тільки одну дозу, необхідно отримати відповідну кількість доз. У період воєнного стану ці питання є надзвичайно актуальними для збереження здоров’я населення.
З урахуванням процесів епідеміології, а саме коли охоплення щепленнями зменшується, то неминуче виникають спалахи небезпечних для життя інфекційних хвороб.
Дбаємо про своє здоров’я заради довгого життя!
Рекомендації щодо вакцинації мандрівників
Міжнародні подорожі можуть представляти значні ризики для здоров’я мандрівників. ВООЗ підкреслює, що всі мандрівники завчасно повинні бути поінформовані про необхідність щеплень відповідно віку. Подорожі є гарною можливістю для медичних працівників розглянути стан імунізації немовлят, дітей, підлітків і дорослих.
З метою уточнення інформації про наявність щеплень відповідно віку мандрівники повинні звернутися до лікаря до початку подорожі. Неімунізованим або неповністю щепленим мандрівникам повинна бути запропонована вакцинація, що рекомендована національними програмами імунізації, у доповненні до тих, що необхідні для міжнародних поїздок (наприклад, вакцинації проти жовтої лихоманки).
Отже, ключовими чинниками, що визначають ступінь ризику подорожі для мандрівника є:
– місце подорожі;
– тривалість подорожі;
– мета подорожі;
– побутові умови подорожі і гігієна харчування.
Подорожі в місця з високим рівнем гігієни і санітарії, медичної допомоги та якістю води не становлять серйозної загрози для здоров‘я мандрівника за умови відсутності в анамнезі будь-яких хронічних захворювань. Та навпаки, подорожі в регіони, де погані побутові умови, низький рівень санітарії і гігієни, відсутність медичного обслуговування і недоступність чистої питної води можуть представляти серйозний ризик для здоров‘я. Це стосується, наприклад, персоналу служб надзвичайних ситуацій, компаній, що освоюють нові території, та туристів, які подорожують у віддалені місця. У подібних випадках прийняття відповідних превентивних заходів обов‘язкове для того щоб уникнути ризику розвитку захворювання.
Важливе значення відносно стійкості до інфекцій має тривалість подорожі, поведінка і спосіб життя мандрівника. В залежності від цього приймається рішення відносно вакцинації або проведення протималярійної профілактики. Тривалість подорожі також пов‘язана із такими факторами ризику як: суттєві температурні коливання і зміна вологості повітря, тривалість атмосферних опадів.
Головним чинником, що визначає ступінь ризику під час подорожі, є мета подорожі. Під час ділової подорожі із зупинкою у комфортабельному готелі або бізнес-центрі із високим рівнем обслуговування або добре організованій подорожі фактор ризику значно нижче, ніж під час подорожі у віддаленні дикі місця, незалежно від того з якою метою ви подорожуєте – діловою або розважальною. Однак, не варто нехтувати таким фактором як поведінка туриста: наприклад, вечірні прогулянки в зоні розповсюдження малярії без прийняття відповідних запобіжних заходів можуть стати причиною інфікування малярією. Особливо небезпечні контакти з комахами, гризунами або іншими тваринами, інфекціями, забрудненою їжею і водою. В сукупності з відсутністю відповідної медичної допомоги це може зробити подорож у віддалені місця вкрай небезпечними.
Залежно від регіону, куди Ви збираєтесь подорожувати та інших обставин, може бути рекомендована вакцинація проти таких хвороб:
Дифтерія та правець – імунізація проти цих інфекцій проводиться дітям, які не завершили курс первинної вакцинації, за необхідності скоротивши терміни між щепленнями або перенести їх на більш ранні терміни (наприклад, почати вакцинацію в 2 місяці, а не в 3, щоб до 4 місяців дитина була вже повністю щеплена). Вакцинація проти дифтерії та правця повинна проводитися при виїзді в будь-яку країну.
Поліомієліт – особи, що виїжджають в регіони, де поліомієліт все ще є ендемічним або епідемічним захворюванням, повинні завершити повний курс первинної вакцинації, а якщо цей курс закінчений, то отримати бустерну дозу поліомієлітної вакцини (ревакцинацію). За необхідності для дітей можна перенести терміни і скоротити інтервал між щепленнями (як у випадку дифтерії і правця).
Кір та паротит – всі особи, які не отримали хоча б одну дозу відповідної вакцини і не хворіли, повинні бути щеплені до виїзду, незалежно від країни.
Туберкульоз – рекомендується всім особам (особливо лікарям і вчителям), які виїжджають на тривалі терміни для роботи серед населення країн з високими показниками захворюваності на цю інфекцію. Перед мандрівкою та після повернення бажана постановка туберкулінової проби (Манту), що особливо важливо для осіб, працюючих в польових умовах та дітей які проживають з ними.
Жовта лихоманка – щеплення проти цієї хвороби обов’язкове для в’їзду до деяких країн Африки і Південної Америки (Ангола, Бенін, Болівія, Бразилія, Бурунді, Венесуела, Верхня Вольта, Габон, Гайана, Гана, Гвінея-Бісау, Гвінея, Гамбія, Гондурас, Заїр, Камерун, Кот д’Івуар, Нігерія, Нікарагуа, Панама, зона Панамського каналу, Парагвай, Перу, Руанда, Сан-Томе і Принсіпі, Сенегал, Сомалі, Суринам, Сьєрра-Леоне, Танзанія, Того, Тринідад і Тобаго, Уганда , Французька Гвіана, Центрально-Африканська республіка, Чад, Еквадор, Екваторіальна Гвінея, Ефіопія). Про щеплення потрібно подбати заздалегідь: за місяць, мінімум за 10 днів до від’їзду. Сертифікат про імунізацію проти жовтої лихоманки дійсний в період від 10 днів до 10 років після вакцинації.
Гепатит В – вакцинація проти гепатиту В рекомендується особам, які виїжджають в ендемічні регіони (Південно-Східна Азія, Африка, Близький Схід, Амазонія). При цьому слід враховувати такі обставини:
поїздка триватиме понад 6 місяців;
можливі сексуальні контакти з місцевим населенням;
професійні чинники – контакт з кров’ю або виділеннями місцевого населення (особливо важливо для медичного персоналу).
Первинний курс слід завершити за 6 місяців до початку подорожі; якщо це неможливо, його завершують за кордоном.
Гепатит А – рекомендується особам, які виїжджають в країни, що розвиваються (особливо медикам і вчителям). Хвороба більш поширена в країнах і регіонах з теплим кліматом.
Черевний тиф – вакцинуються особи, котрі збираються в країни, що розвиваються (Північна Африка, Індія, Середня Азія і т.д.) на тривалий термін (більш ніж 4 тижні).
Менінгококова інфекція – вакцинація показана особам, які виїжджають на тривалий термін в країни з високим ризиком зараження (район Сахари, Об’єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія).
Японський енцефаліт – вакцинація показана особам, що прямують в ендемічні райони деяких країн Південної Азії і Далекого Сходу для роботи в польових умовах на термін більше місяця пізнім літом або ранньою осінню. Вакцина може бути отримана в країні перебування.
Холера – оскільки щеплення і лікарські препарати не забезпечують повного захисту організму та запобігання захворювання на холеру, Всесвітня Організація Охорони здоров’я з 1973 року не вимагає пред’явлення сертифіката з цього захворювання при в’їзді в жаркі країни.
Чума – щеплення від чуми ефективні лише на 70%, тому вони не є обов’язковими для туристів. Вакцинацію проводять лише так звані групи ризику, тобто особи, які працюють в зоні можливої появи чуми.
Сказ – ця хвороба широко поширена в таких країнах, як В’єтнам, Індія, Китай, Таїланд, країни Південної Америці. Курс вакцинації бажано провести за місяць до передбачуваної поїздки.
Кліщовий енцефаліт – хвороба актуальна в наступних країнах і регіонах: Австрія, Чехія, Карелія, Урал, Красноярський, Хабаровський край, Новосибірська область і Поволжя.
Кожна країна має свої власні вимоги до вакцинації осіб які прибувають до неї або від’їжджають. Всесвітня Організація Охорони Здоров’я щорічно публікує відповідні вимоги, що стосуються всіх країн.
На вересень 2018 року в Україні зареєстровані наступні вакцини, імунізацію якими рекомендовано робити перед подорожжю в зони ризику (додатково до рутинної імунізації, яка передбачена Національним календарем профілактичних щеплень):
Кліщовий енцефаліт
ФСМЕ-ІМУН вакцина для профілактики кліщового енцефаліту культуральна інактивована очищена сорбована, виробництва Бакстер АГ (виробництво продукту у формі in bulk; наповнення шприців; контроль якості; пакування; маркування), Австрія, Пфайзер Менюфекчуринг Австрія ГмбХ (контроль якості; випуск серії), Австрія
ФСМЕ-ІМУН ДЖУНІОР вакцина для профілактики кліщового енцефаліту культуральна інактивована очищена сорбована, виробництва Бакстер АГ (виробництво продукту у формі in bulk; наповнення шприців; контроль якості; пакування; маркування), Австрія, Пфайзер Менюфекчуринг Австрія ГмбХ (контроль якості; випуск серії), Австрія
Жовта лихоманка
СТАМАРИЛ вакцина для профілактики жовтої лихоманки (жива атенуйована), виробництва Санофі Пастер (повний цикл виробництва, заповнення, ліофілізація, первинне та вторинне пакування, контроль якості, випуск серії, контроль якості та випуск серії розчинника), Франція, САНОФІ ВІНТРОП ІНДАСТРІА (повний цикл виробництва, первинне пакування, контроль якості розчинника), Франція, Санофі-Авентіс Прайвіт Ко. Лтд. (вторинне пакування), Угорщина
Черевний тиф
ТІФІМ ВІ / TYPHIM VІ вакцина для профілактики черевного тифу полісахаридна рідка, виробництва Санофі Пастер С.А., Франція, ЗАТ “Санофі-Авентіс”, Угорщина
Сказ
РАБІПУР® РСЕС АНТИРАБІЧНА ВАКЦИНА В.Р., виробництва КАЙРОН БЕРІНГ ВАКЦИНС ПРИВАТ ЛТД, Індія
ВЕРОРАБ / VERORAB ВАКЦИНА антирабічна інактивована суха, Санофі Пастер (повний цикл виробництва, контроль якості, вторинне пакування, випуск серії), Франція, Санофі-Авентіс Прайвіт Ко. Лтд. (вторинне пакування), Угорщина, САНОФІ ВІНТРОП ІНДАСТРІА (повний цикл виробництва, контроль якості розчинника в шприцах), Франція, ГАУПТ ФАРМА ЛІВРОН (повний цикл виробництва, контроль якості розчинника в ампулах), Франція
ІНДІРАБ вакцина антирабічна очищена, інактивована, виробництва ТОВ “Фарма Лайф” (пакування із форми in bulk фірми-виробника Бхарат Біотек Інтернешнл Лімітед, Індія), Україна
Гепатит А та Гепатит В
ХАВРИКС™ 1440 вакцина для профілактики гепатиту А, виробництва ГлаксоСмітКляйн Біолоджікалз С.А., Бельгія
ХАВРИКС™ 720 вакцина для профілактики гепатиту А, виробництва ГлаксоСмітКляйн Біолоджікалз С.А., Бельгія
ЕНДЖЕРИКС™-В/ENGERIX™-B вакцина для профілактики вірусного гепатиту В, рекомбінантна, виробництва ГлаксоСмітКляйн Біолоджікалз С.А., Бельгія
ТВІНРИКС™/TWINRIX™ вакцина для профілактики гепатитів А (інактивована) і В (адсорбована), виробництва ГлаксоСмітКляйн Біолоджікалз С.А., Бельгія
ЕУВАКС В вакцина для профілактики гепатиту В, рекомбінантна рідка, виробництва ЕлДжі Лайф Сайенсіс Лтд., Корея
Найбільш повну інформацію для мандрівників можна знайти на сайтах Всесвітньої організації охорони здоров’я, Центру з контролю та профілактики захворювань (США), а також інформаційних сайтах США по вакцинації мандрівників MDtravelheath та Міжнародного суспільства Travel Medicine:
http://www.who.int/ith/en міжнародні поїздки та здоров‘я на сайті ВООЗ
http://apps.who.int/ithmap інформація щодо країн з ендемічними територіями на сайті ВООЗ
http://wwwnc.cdc.gov/travel розділ для мандрівників на офіційному сайті Центру з контролю та профілактики захворювань (США)
https://redplanet.travel/mdtravelhealth/MDtravelheath.com – інформаційний сайт США по вакцинації мандрівників залежно від країни, куди планується подорож
http://www.istm.org сайт Міжнародного суспільства Travel Medicine по вакцинації мандрівників
З метою надання рекомендацій щодо штамового складу для виробництва вакцини проти грипу на сезон 2022/2023 роки було скликано засідання спеціальної робочої групи.
Розглянувши інформацію про міжнародний нагляд з боку ВООЗ, надану представником Спільного центру ВООЗ з досліджень грипу в Інституті Френсіса Крика (Великобританія), Спеціальна робоча група CHMP, прийняла рішення дотримуватися рекомендації ВООЗ щодо складу вакцин на 2022/2023 роки:
Чотиривалентні вакцини повинні містити:
Вакцини культивовані на курячих ембріонах здорових курей або живі інактивовані вакцини
- вірус, подібний до A/Victoria/2570/2019 (H1N1)pdm09;
- вірус, подібний до A/Darwin/9/2021 (H3N2);
- вірус, подібний до B/Austria/1359417/2021 (лінія B/Victoria); і
- вірус, подібний до B/Phuket/3073/2013 (лінія B/Yamagata).
Вакцини на основі культури клітин
- вірус, подібний до A/Wisconsin/588/2019 (H1N1)pdm09;
- вірус, подібний до A/Darwin/6/2021 (H3N2);
- вірус, подібний до B/Austria/1359417/2021 (лінія B/Victoria); і
- вірус, подібний до B/Phuket/3073/2013 (лінія B/Yamagata).
Для виробників вакцин, які розглядають використання одного вакцинного вірусу лінії B лише у тривалентних вакцинах, вважається, що доцільним для включення є вірус, подібний до B/Austria/1359417/2021 (лінія B/Victoria). Тому вірус лінії B/Yamagata не рекомендується включати в тривалентні вакцини.
Група погодилася, що з метою виробництва вакцини допускаються наступні штами:
Вакцини культивовані на курячих ембріонах здорових курей
Як вірус, подібний до A/Victoria/2570/2019 (H1N1)pdm09:
- реасортантний вірус IVR-215, похідний від A/Victoria/2570/2019
Як вірус, подібний до A/Darwin/9/2021 (H3N2):
- реасортантний вірус IVR-227, похідний від A/Darwin/6/2021
- реасортантний вірус IVR-228, похідний від A/Darwin/9/2021
- реасортантний вірус SAN-010, похідний від A/Darwin/9/2021
Як вірус, подібний до B/Austria/1359417/2021 (лінія B/Victoria):
- B/Michigan/01/2021 (дикий тип)
- реасортантний вірус BVR-26, похідний від B/Austria/1359417/2021
Як вірус, подібний до B/Phuket/3073/2013 (лінія B/Yamagata), для чотиривалентних вакцин, включаючи дві віруси грипу В):
- B/Phuket/3073/2013 (дикий тип)
- реасортантний вірус BVR-1B, який походить від B/Phuket/3073/2013
Вакцини на основі культури клітин
Як вірус, подібний до A/Wisconsin/588/2019 (H1N1)pdm09:
- A/Washington/19/2020 (дикий тип)
- реасортантний вірус CVR-45, похідний від A/Delaware/55/2019
Як вірус, подібний до A/Darwin/6/2021 (H3N2):
- A/Darwin/11/2021 (дикий тип)
Як вірус, подібний до B/Austria/1359417/2021 (лінія B/Victoria):
- B/Singapore/WUH4618/2021 (дикий тип)
Як вірус, подібний до B/Phuket/3073/2013 (лінія B/Yamagata/16/88, для чотиривалентних вакцин, у тому числі
два віруси грипу В):
- B/Singapore/INFTT-16-0610/2016 (дикий тип)
Живі атенуйовані вакцини
Як вірус, подібний до A/Victoria/2570/2019 (H1N1)pdm09:
- Вірус MEDI 340505, похідний від A/Victoria/1/2020
Як вірус, подібний до B/Phuket/3073/2013 (лінія B/Yamagata):
- Вірус MEDI 306444, похідний від B/Phuket/3073/2013
Штами A(H3N2) і B/Victoria/2/87 будуть підтверджені пізніше.
З оригінальним текстом публікації можна ознайомитись за посиланням:
Безпека вакцин
На підставі витягу зі звіту засідання Глобального консультативного комітету з безпеки вакцин (GACVS) від 4-5 грудня 2019 року, що був опублікований Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) 24 січня 2020 року, надаємо оновлену інформацію щодо безпеки вакцин: проти вірусу папіломи людини, ротавірусної інфекції.
Вакцини проти вірусу папіломи людини і безпліддя
Охоплення вакцинацією проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) серед дівчат-підлітків варіює від 6% до 95% у країнах Європейського регіону. Причиною низького рівня охоплення проти ВПЛ є стурбованість щодо безпеки вакцини серед батьків та дівчат-підлітків, включаючи страх, що це може спричинити безпліддя.
ВООЗ працює в декількох країнах для підтримки введення вакцини ВПЛ, включаючи формальне дослідження, щоб зрозуміти проблеми цільових груп. Щоб відповісти на занепокоєння в деяких країнах, що нещодавно запровадили вакцину проти ВПЛ була переглянута література про вакцинацію проти ВПЛ та розвиток безпліддя. Після ліцензування 3-х вакцин (двовалентної, чотирьох- та дев’яти валентних) було проведено понад 160 досліджень та встановлено, що вакцини проти ВПЛ мають сприятливий профіль безпеки, без підтверджених клінічно серйозних сигналів щодо безпеки. Відомими несприятливими подіями після імунізації залишаються анафілаксія та синкопе.
Починаючи з 2012 року в окремих випадках пов’язують вакцинацію проти ВПЛ з первинною недостатністю яєчників, визначеною, як дисфункція або виснаження фолікулів яєчників, симптомами менопаузи та зниження фертильності до 40 років. Було проведено системний огляд літератури про вакцини проти ПВЛ та безпліддя, в якому виявлено 608 статей. GACVS переглянув докази у 9 статтях (звіти, пасивне спостереження та епідеміологічні дослідження) та дійшов висновку, що хоча безпека вакцини проти ВПЛ привернула значну увагу засобів масової інформації, але даних щодо причинно-наслідкового зв’язку між вакциною ВПЛ та безпліддям недостатньо.
Три статті повідомляли про випадки первинної недостатності яєчників у 6 дівчат через 8–24 місяців після того, як вони отримали першу дозу чотирьохвалентної вакцини. Було виявлено часову асоціацію, але не було доказів причинно-наслідкового зв’язку. Загальнодоступні звіти про дані первинної недостатності яєчників від пасивного спостереження були доступні з Австралії, Європі та США. Комітет дійшов висновку, що немає жодних доказів причинно-наслідкового зв’язку між вакцинацією проти ВПЛ та первинною недостатністю яєчників, а також профіль безпеки, як для чотиривалентних, так і для дев’ятивалентних вакцин відповідав даним з безпеки у перед- та після ліцензійний періоди.
Водночас були розглянуті результати 4-х епідеміологічних досліджень. Також, у проведених 3-х дослідженнях на гризунах не виявлено впливу вакцинації проти ВПЛ на фертильність.
GACVS зробила висновок, що наявні дані не підтримують зв’язок між вакцинацією проти ВПЛ та безпліддям або первинною недостатністю яєчників. Профіль безпеки вакцини проти ВПЛ продовжує бути надзвичайно сприятливим, і відповідає перед ліцензійному профілю безпеки, про що обговорювалось на 7-ми попередніх засіданнях GACVS. Безпека вакцини проти ВПЛ буде у подальшому підпадати моніторингу та у разі потреби буде переглянута GACVS.
Безпека Rotateq в Африці на південь від Сахари та Ротавак в Індії
GACVS вивчив дані щодо безпеки вакцин проти ротавірусу. Метою сесії був перегляд даних щодо безпеки RotaTeq™ у 5 країнах Африки на південь від Сахари та RotaVac™ в частинах Індії та вивчення базових даних загальнодержавної мережі Індії щодо активного спостереження за інвагінацією після вакцинації. Поява та діагностика інвагінації різниться залежно від географічного регіону. Частота захворюваності в залежності від віку характеризується різким зростанням протягом перших 6 місяців життя, що збігається з віком, в якому вводять більшість первинних вакцин, включаючи ротавірусну вакцину (РВВ). На даний час доступні 4 прекваліфіковані ВООЗ вакцини.
Досвід у 5 країнах Африки на південь від Сахари
Африканська мережа спостереження була офіційно створена в 2014 році для контролю за ризиком інвагінації після застосування 2-х вакцин, що були введені в регіоні – Rotarix™ і RotaTeq™. Використання загального протоколу на всіх сайтах у всіх країнах дозволило об’єднати дані для аналізу. GACVS раніше переглядав результати, пов’язані з Rotarix™. Систематичний огляд було проведено для оновлення інформації з 2012 року щодо ефективності та безпеки ротавірусних вакцин. Цей огляд включав історичні дані, дослідження. Даних було недостатньо для оцінки багатьох нових вакцинних препаратів.
Небезпека інвагінації при застосуванні RotaVac™ в Індії
RotaVac™ було впроваджено в Програму імунізації Індії поетапно, починаючи з 4 штатів у 2016 році. Рекомендованими були три дози вакцини у віці 6, 10 та 14 тижнів. Активний фармаконагляд здійснювався у 28 лікарнях у 9 штатах. Аналіз ґрунтувався на випадках, що відповідали визначенню Брайтонської співпраці 1 рівня діагностичної достовірності. Фіксувалися клінічні особливості, дата виникнення симптомів, спосіб лікування, соціально-демографічні характеристики, записи про лікування. Статус вакцинації немовлят перевіряли з карток про щеплення та реєстрів дитячих центрів. Аналіз був проведений, щоб визначити, чи існує зв’язок між пероральною вакцинацією проти ротавірусу та інвагінацією у 589 дітей із встановленим статусом вакцинації (0, 1, 2 або 3 дози RotaVac™). Базові дані з 2010 по 2017 роки були представлені в загальнодержавній мережі лікарень, що надають допомогу в 18 штатах. Більшість даних були за період до введення РВВ. Дані про інвагінації були зібрані для дітей віком <2 роки. Більше 75% випадків мали місце до 12-місячного віку. Кількість випадків залежала від віку, пік – від 20 до 35 тижнів. Базові показники госпіталізації при інвагінації відрізнялися по штатах, найвищий у південних штатах і найнижчий у західній Індії.
Висновки та рекомендації Комітету
Частота випадків інвагінації залежить від популяції та віку немовляти. Дані не вказували на значно вищий ризик інвагінації у період після вакцинації, у порівнянні з референтним періодом для будь-якої з вакцин (RotaTeq™ та RotaVac™). Постійний моніторинг за ризиком інвагінації, що має причинно-наслідковий зв’язок з РВВ, а також порівняння продуктів, що знаходяться в одному полі ризику, рекомендується при введенні нових РВВ в нових групах населення.
Згідно з даними Державного реєстру лікарських засобів вакцина для профілактики дифтерії, правця, кашлюку, гепатиту В та захворювань, спричинених haemophilus influenzae типу b, кон’югована, адсорбована (далі – АКДП-Хіб-гепВ), виробництва Серум Інститут Індії Пвт. Лтд., Індія зареєстрована в Україні 16.04.2019 (реєстраційне посвідчення UA/17318/01/01).
З таким антигенним складом вакцина АКДП-Хіб-гепВ на території України не застосовувалась. Ця вакцина представляє собою суспензію, яку необхідно ретельно струшувати перед застосуванням. Згідно з інформацією, що зазначена в інструкції для медичного застосування, кращим місцем введення вакцини АКДП-Хіб-гепВ є передньо-латеральна частина стегна або дельтовидний м’яз для старших дітей. Згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), місцем введення вакцини дітям до 3-х років є передньо-латеральна частина стегна, старше 3-х років – дельтовидний м’яз. Неприпустиме введення вакцини АКДП-Хіб-гепВ в сідничний м’яз, оскільки це може спричинити пошкодження сідничного нерву.
Забороняється вводити вакцину АКДП-Хіб-гепВ підшкірно чи внутрішньовенно. Шлях введення вакцини АКДП-Хіб-гепВ тільки внутрішньом’язовий.
Вакцину АКДП-Хіб-гепВ не слід змішувати у флаконі чи шприці з іншими вакцинами, якщо її не ліцензовано для використання в якості комбінованого продукту.
Перед введенням вакцини АКДП-Хіб-гепВ слід оглянути флакон з вакциною на наявність будь-яких сторонніх часток та/або відхилень фізичних якостей. За наявності будь-яких відхилень вакцину не використовуйте, утилізуйте.
Перед введенням дитині вакцини АКДП-Хіб-гепВ необхідно провести медичний огляд лікаря та термометрію, також врахувати протипоказання, що зазначені в інструкції для медичного застосування.
Керуючись загальновідомими правилами імунізації, після щеплення необхідно забезпечити нагляд за дитиною протягом 30 хв. в умовах медичного закладу для своєчасного надання невідкладної медичної допомоги у разі розвитку алергічної реакції негайного типу.
Тип та інтенсивність важких небажаних реакцій не відрізняються значно від реакцій на комбіновану вакцину проти кашлюку, дифтерії, правця (АКДП), моновакцину проти гепатиту В та вакцину проти захворювань, спричинених haemophilus influenzae типу b, що описані окремо.
Найбільш частими побічними реакціями після введення вакцини АКДП-Хіб-гепВ є зміни в місці введення (біль, набряк, гіперемія, інфільтрат), що виникають, як правило в перші 72 год. після імунізації та підвищення температури тіла, що виникає протягом 48 год. після імунізації. З переліком можливих побічних реакцій можна ознайомитись у розділі «Побічні реакції» інструкції для медичного застосування.
Ознайомитись з інструкцією для медичного застосування вакцини АКДП-Хіб-гепВ, що затверджена наказом МОЗ № №859 від 16.04.2019, можна за посиланням http://www.drlz.com.ua/.
Після імунізації необхідно попередити батьків про звернення за медичною допомогою при появі будь-яких порушень у стані здоров’я дитини протягом 30 днів після вакцинації.
При розвитку побічних реакцій та/або несприятливих подій після імунізації/туберкулінодіагностики лікарю слід повідомити Державний експертний центр МОЗ України, заповнивши карту-повідомлення. Карту-повідомлення у паперовому та/або електронному вигляді можна знайти за посиланням https://dec.gov.ua/materials/medichnim-ta-farmaczevtichnim-praczivnikam/?role=doctors. Нагадуємо, що 2017 року карту-повідомлення швидко та зручно можна надіслати через автоматизовану інформаційну систему фармаконагляду (АISF) https://aisf.dec.gov.ua/Account/LogOn.
Грип. Що це таке та як йому протидіяти?
Сезонний грип – це гостра респіраторна інфекція, збудником якої є віруси грипу, що циркулюють по всьому світі. Існує 4 типу вірусів сезонного грипу – A, B, C и D. Саме віруси грипу типів A, B та С викликають захворювання у людини, при цьому вірус грипу типу С виявляється рідше та призводить до легких проявів інфекцій. Віруси типу D в основному є небезпечними для великої рогатої худоби.
Передача інфекції сезонного грипу відбувається легко і швидко, особливо у місцях великого скупчення людей (магазини, громадський транспорт, закриті організовані дитячі колективи, ін.). Хвороба може мати як легкий, так і важкий перебіг, і навіть призводити до летальних наслідків. Випадки госпіталізації внаслідок важкого перебігу хвороби або ускладнень, що можуть призводити до смерті переважно відбуваються в групах високого ризику, до яких належать вагітні, діти старше 6 місяців, особи похилого віку (старше 65 років), люди з хронічними захворюваннями. За даними оцінки Всесвітньої організації охорони здоров’я (далі – ВООЗ) щорічні епідемії грипу призводять до 3-5 млн. випадків важкого перебігу хвороби з яких 290-650 тис. закінчуються летальними випадками.
Про сезон грипу можна з впевненістю сказати лише одне – він однозначно відбудеться. Як та коли розпочнеться, наскільки важко буде перебігати? Відповіді на ці питання змінюються так же часто, як самі типи вірусів грипу.
За даними Центру громадського здоров’я в Україні у період 04-10.11.2019 на ГРВІ захворіла 150 171 людина, з них 66,5% – діти віком до 17 років. Інтенсивний показник захворюваності склав 392,7 на 100 тис. населення. Станом на 10.11.2019 в країні поки що відсутня циркуляція вірусів грипу.
