thumbnail

Результати здійснення фармаконагляду за безпекою лікарських засобів в Україні за 2020 рік

Державний експертний центр МОЗ України (далі – Центр) організовує та координує систему фармаконагляду в Україні, відповідно до Статуту, на основі національного законодавства, гармонізованого до міжнародного законодавства. Основними цілями, на основі яких організована діяльність з фармаконагляду, є нагляд за безпекою та ефективністю застосування лікарських засобів, вакцин/туберкуліну у післяреєстраційному періоді.

Управління фармаконагляду Центру (далі – УФ) ретельно проводить збір, аналіз інформації про побічні реакції (далі – ПР) та/або відсутність ефективності (далі – ВЕ) при медичному застосуванні лікарських засобів (ЛЗ), та несприятливих подій після імунізації (далі – НППІ ) в тому числі ПР після застосування вакцин/туберкуліну, з наданням відповідних рекомендацій.

2020 рік відзначився початком пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2Спалах захворювання розпочався у грудні 2019 року м. УханьХубейКНР, та був визнаний ВООЗ пандемією 11 березня 2020 року. Виникла ситуація внесла свої корективи у процес надання повідомлень до Центру про ПР/ВЕ на ЛЗ медичними працівниками.

В Україні з 13 березня по 22 червня 2020 року діяв жорсткий карантин, а до кінця 2020 року – адаптивний карантин, що передбачав закриття відділень в закладах охорони здоров’я (далі – ЗОЗ) для планових хворих, планових операцій, більшість лікарень було перепрофільовано під хворих з короновірусною інфекцією. Більшість ЗОЗ в регіонах України під час цього карантину не приймали хворих, що мало вплив на діяльність всієї системи охорони здоров’я у країни.

Протягом 2020 року експерти УФ Центру приймали участь в низці вебінарів Всесвітньої організації охорони здоров’я (далі – ВООЗ) та Європейської Медичної Агенції (ЄМА) з питань проведення лікування та профілактики коронавірусної інфекції. Багато інформації було отримано та обговорювалось, щодо ліцензування вакцини проти  COVID-19 у ЄС, обговорення комунікаційних питань взаємодії із громадськістю з метою подальшої інплементації у відповідних регуляторних процесах та моніторингу безпеки вакцин проти COVID-19.

Експертами УФ проводився переклад, аналіз та розміщення на офіційному сайті Центру 15 глобальних звітів Центру моніторингу Уппсала (UMC) про випадки ПР після застосування ЛЗ, що застосовувались у лікуванні COVID-19 та входять до випробування ВООЗ «SOLIDARITI» та інших ЛЗ, що застосовуються для лікування COVID-19, та надійшли до  Глобальної бази даних ВООЗ VigiBase.

За даними ВООЗ, система фармаконагляду вважається дієвою, якщо в країні надходить не менше 200 карт-повідомлень про ПР ЛЗ  на 1 мл. населення.  В Україні Центр має представників з питань фармаконагляду в усіх регіонах країни. На сьогодні в усіх областях та м. Києві успішно працює 73 представника Центру з цих питань. Завдяки скоординованій діяльності УФ та представників Центру з питань фармаконагляду в регіонах у 2020 році отримано 423 карти-повідомлення про ПР та/або ВЕ, НППІ при медичному застосуванні ЛЗ, вакцин/туберкуліну (далі – карти-повідомлення) на 1 млн. населення.

Впровадження Автоматизованої інформаційної системи з фармаконагляду (далі – АІСФ) сприяло спрощенню інформування у режимі on-line про ПР ЛЗ та швидкість  надходження до Центру карт-повідомлень. Так у 2020 році до Центру через АІСФ надійшло 96,7 % карт-повідомлень, тоді як у 2019 році цей відсоток дорівнював   89,5% по відношенню до повідомлень, що надійшли у паперовому виді.

У 2020 році загалом до Центру надійшло 17 587 повідомлень про ПР та/або ВЕ, НППІ при медичному застосуванні ЛЗ, вакцин/туберкуліну, що на 9 837 повідомлень менше ніж у 2019 році. Але якісний показник інформаційного наповнення карт-повідомлень, відповідно, кількість валідних карт-повідомлень у 2020 році збільшилась.

Так у 2019 році невалідними було зараховано 1054 карти-повідомлення, що становило 3,8 % від загальної кількості повідомлень, тоді як у 2020 році кількість невалідних карт-повідомлень становило 597 (3,4 % відповідно). Такі показники досягнуті завдяки злагодженій роботі співробітників УФ та представників Центру з питань фармаконагляду в регіонах із використанням АІСФ.

До Центру також надходять повідомлення про ПР та/або ВЕ при медичному застосуванні ЛЗ від заявників. У 2019 році таких повідомлень було отримано 58 684, тоді як у  2020 році – 46 486. Надходження повідомлень про ПР та/або ВЕ при медичному застосуванні ЛЗ говорить про  активность та відповідальность заявників при здійсненні фармаконагляду за ЛЗ, які вони представляють на ринку України.

Серед методів збору інформації, що використовуються при здійсненні фармаконагляду, переважає пасивний фармаконагляд, або метод збору спонтанних повідомлень про ПР та/або ВЕ ЛЗ від медичної спільноти, пацієнтів та/або їх представників. Це достатньо дієвий та розповсюджений метод збору інформації, що дозволяє охопити усі версти населення, проаналізувати виявлені ПР за ступенем серйозності та передбаченості, зробити відповідні висновки та рекомендації.

У 2020 році УФ, за дорученням МОЗ України, проводився посилений фармаконагляд за ЛЗ ПРОГРАФ та ТАКПАН у  хворих у до- та післяопераційний період з трансплантації та за ЛЗ ДІАВІТЕК ПД 1,5%, 2,5%, 4,25%, у хворих що потребують перитонеальний діаліз. Представники Центру з питань фармаконагляду в адміністративно-територіальних одиницях були долучені до здійснення цього методу збору інформації. Про результати проведеного посиленого фармаконагляду за цими ЛЗ Центр звітувався щомісяця МОЗ України.

За 2020 рік до бази даних ВООЗ надіслано 4425  повідомлень про ПР та/або ВЕ ЛЗ, що на 23,3 % (3396 повідомлень) більше ніж у 2019 році.

При здійсненні фармаконагляду  в Україні проведений аналіз отриманих  даних дозволив розподілити ПР за фармакотерапевтичною групою лікарського засобу, системними проявами за класифікацією MedDRA, назвою класу хвороб, відповідно до МКХ-10.

У Таблиці 1, на підставі даних АІСФ, наведено дані стосовно частки фармакотерапевтичних груп лікарських засобів першого рівня анатомо-терапевтично-хімічної класифікації   (далі -АТХ), при застосуванні яких були отримані повідомлення про ПР/НППІ ЛЗ за 2020 рік.

Таблиця 1

 

№ з/п Фармакотерапевтична група

лікарського засобу

(перший рівень класифікації АТХ)

Частка повідомлень про ПР від загальної кількості отриманих (%)
1. Протимікробні засоби для системного застосування 65,6
2. Засоби, що впливають на серцево-судинну систему 9,8
3. Засоби, що діють на нервову систему 6,6
4. Засоби, що впливають на травну систему та метаболізм 4,0
5. Засоби, що впливають на опорно-руховий апарат 3,7
6. Засоби, що впливають на систему крові та гемопоез 3,0
7. Засоби, що діють на респіраторну систему 2,8

 

Усі інші лікарські засоби становлять частку менше одиниці.

Найбільша частка повідомлень про ПР ЛЗ стосується застосування протимікробних засобів для системного застосування (65,6%). Цей показник незначно підвищився по відношенню до 2019 року (63,1%). Таким чином, протимікробні засоби для системного застосування залишаються на першому місці цього списку. Рівень споживання населенням України саме цієї групи лікарських засобів залишається незмінним. Підвищене споживання лікарських засобів цієї фармакотерапевтичної групи призводить до розвитку резистентності організму людини, та відсутності чутливості збудника до дії багатьох антибактеріальних ЛЗ та інших протимікробних засобів. На даний час, це є однією з важливих світових проблем у галузі охорони здоров’я.

На другому місці у цьому списку засоби, що впливають на серцево-судинну систему (9,8%). Дещо менше випадків ПР відмічалось при застосуванні засобів, що діють на нервову систему (6,6%), а також на травну систему та метаболізм (4,0%). Стосовно усіх інших фармакотерапевтичних груп ЛЗ, до Центру надходило значно менша частка повідомлень про ПР/НППІ ЛЗ.

В Таблиці 2 за даними АІСФ представлено 10 фармакотерапевтичних груп лікарських засобів другого рівня класифікації АТХ, при застосуванні яких отримано найбільшу кількість повідомлень про ПР протягом 2020 року, що представлено у відсотках від загальної кількості повідомлень.

Таблиця 2

 

№ п/п

 

Фармакотерапевтична група

лікарського засобу

(другий рівень класифікації АТХ)

Частка повідомлень про ПР/НППІ від загальної кількості отриманих (%)
1. Засоби, що діють на мікобактерії 29,5
2. Антибактеріальні засоби для системного застосування 25,7
3. Вакцини 5,5
4. Противірусні засоби для системного застосування 4,6
5. Протизапальні та протиревматичні засоби 3,1
6. Засоби, що діють на ренін-ангіотензивну систему 3,4
7. Антагоністи кальцію 2,0
8. Психолептичні засоби 1,9
9. Кровозамінники та перфузійні розчини 1,7
10. Кардіологічні препарати 1,6

 

Дві фармакотерапевтичні групи займають половину усіх повідомлень, що надійшли до Центру, а саме, повідомлення про ПР при застосуванні засобів, що діють на мікобактерії (29,5%) та антибактеріальних засобів для системного застосування (27,5%). Повідомлення про НППІ при застосуванні вакцин становили 5,5%, що стосувалось відповідною реакцією імунної системи щепленої особи на введення імунобіологічного препарату, та супроводжувалось загальними та/або місцевими проявами, характерними для кожного типу вакцин. Частка проявів ПР при  використанні противірусних засобів для системного застосування становила 4,6%. Усі інші лікарські засоби становлять частку менше чотирьох .

В Таблиці 3 представлено 10 системних проявів ПР/НППІ, які частіше за інші виникали при застосуванні ЛЗ у 2020 році за даними АІСФ.

 

Таблиця 3

 

№ п/п

 

Системні прояви за класифікацією MedDRA Частка системних проявів ПР від загальної кількості (%)
1. Шлунково-кишкові розлади 26,55
2. Розлади з боку шкіри та підшкірних тканин 20,89
3. Розлади з боку нервової системи 13,22
4. Загальні розлади та порушення у місці введення 12,07
5. Обстеження 7,41
6. Психічні розлади 3,86
7. Розлади з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини 3,0
8. Респіраторні, торакальні та медіастенальні розлади 2,93
9. Розлади з боку серцевої системи 1,55
10. Розлади з боку кровотворної та лімфатичної системи 1,49

 

Найбільш поширеними були прояви з боку шлунково-кишкової системи (26,55%) та розлади з боку шкіри та підшкірних тканин (20,89%), так як дані системи організму в першу чергу реагують на застосування будь-яких ЛЗ. Ці прояви можуть бути, як несерйозними, так і серйозними, та потребують застосування медикаментозної терапії для їх усунення.

Розлади з боку нервової системи займають третє місце, що становить 13,22%. Приблизно таку ж частку займають загальні розлади та порушення у місці введення -12,07%. Прояви при обстеженні становлять 7,41%. Психічні розлади, розлади з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини та респіраторні, торакальні та медіастенальні розлади становлять приблизно однаковий відсоток, відповідно – 3,86%, 3,0%, 2,93%. З боку усіх інших систем організму прояви реєструються рідше та займають значно менший відсоток.

У 2020 році за ступенем серйозності, серед загальної кількості отриманих повідомлень, несерйозні ПР становили 93,72 %, серйозні – 6,28%. Частота серйозних ПР за причинами серйозності складала: 0,02% –  смерті, 23,73% – загрози життю, 15,64% – госпіталізації амбулаторних пацієнтів, 37,0% – подовження термінів госпіталізації, 1,09% – тривала непрацездатність, 0,55% – інвалідність та 18,45% інші медично важливі стани здоров’я.

В Таблиці 4 наведено десять класів хвороб (відповідно до МКХ – 10), при лікуванні або профілактиці яких були виявлені ПР/НППІ при застосуванні ЛЗ у 2020 році за даними АІСФ.

 

Таблиця 4

 

№ п/п

 

Назва класу хвороб, відповідно до МКХ-10 Частка класу хвороб від загальної кількості (%)
1. Деякі інфекційні та паразитарні хвороби 40,78
2. Стан, що не підпадає під класифікацію МКХ-10 15,88
3. Хвороби системи дихання 11,10
4. Хвороби системи кровообігу 9,91
5. Фактори, що впливають на стан здоров’я населення та звернення до закладів охорони здоров’я 6,04
6. Хвороби органів травлення 2,79
7. Хвороби кістково-м’язової системи та сполученої тканини 2,52
8. Розлади психіки та поведінки 2,31
9. Хвороби сечостатевої системи 2,06
10. Хвороби нервової системи 1,32

 

Серед усіх класів хвороб, відповідно до МКХ–10, при лікуванні яких виявлено ПР/НППІ, майже половину склали деякі інфекційні та паразитарні хвороби (код – А00-В90) – 40,78%. Частка виникнення ПР у зазначеному класі хвороб найвища, так як лікування цих розповсюджених захворювань потребує застосування різних груп ЛЗ. Також більший відсоток займають стани, що не підпадають під класифікацію МКХ-10 – 15, 88%. Хвороби системи дихання та хвороби системи кровообігу теж займають більший відсоток – 11,10% та 9,91% відповідно. Фактори, що впливають на стан здоров’я населення та звернення до закладів охорони здоров’я складають 6,04%. Приблизно однаковий відсоток займають хвороби органів травлення, хвороби кістково-м’язової системи та сполученої тканини, розлади психіки та поведінки, хвороби сечостатевої системи – 2,79%, 2,52%, 2,31, 2,06% відповідно. Дещо менший відсоток складають хвороби нервової системи – 1,32%. Усі інші класи хвороб, при лікуванні або профілактиці яких були виявлені ПР/НППІ при застосуванні ЛЗ, становлять відсоток менший одиниці.

Треба зазначити, що за гендерними показниками виникнення ПР при застосуванні ЛЗ серед чоловіків і жінок немає суттєвої різниці, а саме – 42,75% та 39,32% відповідно. Серед дитячого населення, хлопчики і дівчатка, також немає різниці за гендерними показниками – 7,02% та 6,55% відповідно.

У 2020 році до Центру надійшла інформація про 15 випадків непередбачених ПР при застосуванні ЛЗ.

Три випадки непередбачених ПР сталися при застосуванні розчину Натрію хлориду 0,9% різних виробників. Інші випадки непередбачених ПР було класифіковано як 3 групові випадки ПР, тобто випадки сталися в 3 закладах охорони здоров’я. Один груповий випадок  непередбачених ПР відмічений при застосуванні розчину Глюкози 5% для інфузій, а два групових випадки –  розчину Натрію хлориду 0,9%. Групові випадки характеризувались тим, що у кожному з закладів охорони здоров’я при застосуванні одного ЛЗ виникала ПР, що проявлялася однаковими клінічними проявами пов’язаними за часом виникнення у двох або більше пацієнтів.

Груповий випадок ПР при застосуванні Глюкози 5% для інфузій проявився гіпертермією та ознобом у 2 пацієнтів. Прояви ПР зникли після відміни підозрюваних ЛЗ та застосування медикаментозної терапії по їх усуненню.

Наступний груповий випадок спостерігався у одному відділенні лікарні у 2 пацієнтів після застосування розчину Натрію хлориду 0,9% одного виробника. Клінічними проявами були гіпертермія, судоми, озноб у обох пацієнтів. Прояви ПР було куповано застосуванням гормонотерапії, анальгетикыв, психолептичних та седативних препаратів. Супутня терапія не відмінялась.

Третій випадок групової ПР виник в одній лікарні у 8 пацієнтів майже одночасно після застосування  розчину Натрію хлориду 0,9% одного виробника. Клінічні прояви ПР у вигляді гіпертермії та пропасниці зникли після відміни підозрюваного ЛЗ.

В усіх випадках застосування у подальшому лікуванні ЛЗ з тією ж діючою речовиною іншого виробника та іншою серією не викликало небажаних ефектів.

Звертає на себе увагу той факт, що після проведення лабораторного контролю якості зразків підозрюваних ЛЗ, результати були позитивними.

За 2020 рік до Центру надійшла інформація про 4 випадки смертей при застосуванні ЛЗ. Три з них сталися після застосування одного підозрюваного ЛЗ (монотерапія) та один – після застосування декількох ЛЗ (комбінована терапія).

 

Летальні випадки після проведення монотерапії підозрюваним ЛЗ

Таблиця 5

 

№ з/п Діюча речовина підозрюваного ЛЗ Форма випуску та спосіб застосування Місце застосування Стать пацієнта Вік пацієнта
1. Комбінований розчин для інфузій, що відноситься до фармакотерапевтичної групи –  кровозамінники та білкові фракції плазми крові розчин для інфузій, внутрішньовенно медичний стаціонар жінка 19 років
2. Карбетоцин розчин для ін’єкцій, внутрішньовенно медичний стаціонар жінка 36 років
3. Цефтриаксон порошок для розчину для ін’єкцій, внутрішньовенно медичний стаціонар жінка 54 роки

 

Летальні випадки після проведення комбінованої терапії

 підозрюваними ЛЗ

Таблиця 6

 

№ з/п Діючі речовини підозрюваних ЛЗ Форма випуску та спосіб застосування Місце застосування Стать пацієнта Вік пацієнта
1. 1) дитилін

 

 

2) кетамін

 

 

3) пропофол

 

 

4) фентаніл

 

 

розчин для ін’єкцій, внутрішньовенно

 

розчин для ін’єкцій,

внутрішньовенно

 

емульсія для інфузій

внутрішньовенно

 

розчин для ін’єкцій,

внутрішньовенно

 

медичний стаціонар дівчинка 7 років

 

Всі випадки смерті пацієнтів настали після застосування ЛЗ в умовах медичного закладу внаслідок анафілактичного шоку.

Смерть внаслідок анафілактичного шоку після застосування комбінованого розчину для інфузій, що відноситься до фармакотерапевтичної групи –  кровозамінники та білкові фракції плазми крові, сталася в гінекологічному відділенні центральної районної лікарні у породіллі після успішно проведеного кесарева розтину. Підозрюваний ЛЗ застосовувався з метою поповнення кровообігу на фоні зниженого артеріального тиску. Ознаки анафілактичного шоку з’явились відразу після введення 10 мл розчину. Проведені реанімаційні заходи не мали позитивного ефекту. Жінка померла протягом години, після початку проявів ПР.

Другий випадок смерті після застосування ЛЗ Карбетоцин стався також у пологовому відділенні центральної районної лікарні під час проведення оперативного втручання – кесарського розтину. З метою лікування проявів атонії матки внутрішньовенно було введено 1 мл підозрюваного ЛЗ, після чого у жінки відмічались прояви анафілактичного шоку. Проведені реанімаційні заходи виявились не ефективними і протягом 2,5 годин було зафіксовано біологічну смерть пацієнтки.

Третій смертельний випадок внаслідок анафілактичного шоку після застосування ЛЗ Цефтриаксон стався в кардіологічному відділенні центральної районної лікарні, куди жінка поступила із важким перебігом серцево-судинної патології, пневмонією, цукровим діабетом у стані після перенесеної коронавірусної інфекції. На 5 добу лікувального процесу пацієнтці було вперше застосовано ЛЗ Цефтриаксон, після чого розвинулись прояви анафілактичного шоку. Не дивлячись на проведені реанімаційні заходи жінка померла протягом доби.

Четвертий випадок смерті пацієнтки, дівчинки 2012 року народження, стався у хірургічному відділенні дитячої лікарні, куди вона поступила з діагнозом: Гострий апендицит неуточнений. Після застосування в операційній препаратів для загального знеболення –  Дитилін, Кетамін, Пропофол та  Фентаніл, у пацієнтки з’явились ознаки анафілактичного шоку. Реанімаційні заходи в умовах операційної не викликали позитивногог ефекту і через 3 години було зафіксовано біологічну смерть дівчинки.

Таким чином, на прикладі цих смертельних випадків, можна зазначити, наскільки важкими та незвортніми можуть бути наслідки анафілактичних шоків після застосуванні різних фармако-терапевтичних груп ЛЗ, не дивлячись на своєчасно та кваліфіковано надану медичну допомогу, навіть в умовах медичних стаціонарів.

У всіх випадках смерті було встановлено можливий причинно-наслідковий зв’язок (далі – ПНЗ). Для ПНЗ використовувалась якісна методика ВООЗ. При застосуванні цієї методики, щодо визначення ПНЗ в наведених випадках, слід вважати можливим, оскільки час між застосуванням лікарських засобів та появою клінічних проявів є ймовірним, клінічні прояви можуть бути пов’язані з супутніми захворюваннями, або застосуванням інших лікарських засобів, або хімічною речовиною.

Пріоритетним напрямком здійснення фармаконагляду в Україні залишається безпека пацієнтів, що забезпечується  шляхом запобігання негативних наслідків застосування ЛЗ, виявлення небезпечних його властивостей, своєчасного інформування заявників ЛЗ, медичної спільноти, пацієнтів та прийняття відповідних регуляторних рішень.

Протягом 2020 року на офіційному сайті Центру у рубриці «Фармаконагляд. Рішення та рекомендації регуляторних агенцій» було оприлюднено 46 рішень та рекомендацій Європейської медичної агенції, 1 рекомендація Агентства по контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США та 21 сигнали опубліковані Uppsala Monitoring Centre на VigiBase. Рекомендації стосувалися змін до інструкцій або інших рекомендацій щодо 56 різних діючих речовин або груп препаратів.

У 2020 році Комітет з оцінки ризиків у фармаконагляді Європейської агенції з лікарських засобів (PRAC) рекомендував скасувати дозвіл на реалізацію Уліпристалу ацетату при міомі матки, тим самим унеможливив їх продаж на території Європейського Союзу та в інших країнах, де він був зареєстрований. Огляд PRAC підтвердив, що 5 мг Уліпристалу ацетату, що застосовуються для лікування симптомів міоми матки, може спричинити пошкодження печінки, включаючи необхідність трансплантації печінки.  Оскільки було неможливо визначити, які пацієнти найбільше ризикували, та не визначено, які заходи могли б зменшити ризик, PRAC дійшов висновку, що ризики застосування цих препаратів переважають їх користь. На основі рекомендації комітету PRAC Управлінням фармаконагляду було надано запит до 3-х консультативно-експертних груп Центру (КЕГ), які вирішили, що можливе альтеративне лікування міоми матки, окрім препаратів Уліпристалу ацетату. Управлінням фармаконагляду, на підставі рекомендацій КЕГ та рішення Найково-експертної ради (НЕР) було надано рекомендацію МОЗ щодо заборони застосування лікарських засобів, що містять уліпристал ацетат на території України.

У грудні 2020 на офіційному сайті Європейської медичної агенції було оприлюдено рішення Європейської комісії щодо призупинення торгових ліцензій на лікарські засоби, що містять ranitidine на території Європейського союзу через наявність низького рівня домішки нітрозодиметиламін (NDMA). NDMA класифікується як ймовірний канцероген людини на основі досліджень на тваринах. Він присутній у деяких продуктах харчування та воді, і, як очікується, не завдає шкоди при попаданні в організм у дуже низькій кількості. Наявні дані щодо безпеки не вказують, що ranitidine підвищує ризик раку, і будь-який можливий ризик, ймовірно, буде дуже низьким. Однак, у ЄС домішки NDMA було виявлено в декількох препаратах ranitidine, що перевищують прийнятні рівні, і залишається невирішеним питання щодо джерела цієї домішки. Є деякі докази того, що NDMA може утворюватися внаслідок розпаду самого ranitidine із збільшенням рівня, який спостерігається протягом його терміну придатності. Незрозуміло, чи може NDMA також утворюватися з ranitidine в середині організму. Управлінням фармаконагляду 24.12.2020 було зроблено запит до 2-х КЕГ щодо можливостей альтернативного лікування станів, що супроводжуються підвищеною продукцією шлункового соку у пацієнтів із печією та виразкою шлунку у зв’язку з рішення Європейської Комісії (ЄК) від 24.11.2020 щодо призупинення торгових ліцензій на лікарські засоби, що містять ranitidine на території Європейського союзу. Наразі рекомендації КЕГ підтвержують наявність широкого спектру препаратів для лікування кислотозалежних захворювань органів травлення із групи Н2-гістаміноблокаторів та інгібіторів протонної помпи . На цей час дане питання очікує рекомендацій НЕР.

Протягом 2020 року для заявників було опубліковано на офіційному сайті Центру за посиланням https://www.dec.gov.ua/applicant/2020-ema/?role=applicant – 24 повідомлення з рішеннями PRAС на підставі оцінки аналізу регулярно оновлюванних звітів з безпеки (РОЗБ) щодо рекомендацій внесення змін в інструкцію для медичного застосування нової інформації з безпеки застосування лікарських засобів з відповідною МНН.

На підставі отримання  інформації з безпеки ЛЗ заявниками було розроблено 42 листа – звернення до спеціалістів охорони здоров’я, з яких 11 листів-звернень щодо ризику регургітації/недостатності серцевого клапана, пов’язаного із застосуванням фторхінолонів для системного та інгаляційного застосування. Вся інформація за погодженням Центру опублікована на сайті за посиланням https://www.dec.gov.ua/doctors/2020-listi-zvernennya-do-medichnih-ta-farmaczevtichnih-praczivnikiv/?role=doctors

Також заявниками було розроблено та опрацьовано з експертами Управління фармаконагляду 23 навчальні матеріали до спеціалістів охорони здоров’я  та пацієнтів щодо мінімізації важливих ризиків та/або для оптимізації співвідношення користь/ризик при застосуванні лікарських засобів. Ця інформація була опублікована на офіційному сайті Центру за посиланням https://www.dec.gov.ua/doctors/2020-listi-zvernennya-do-medichnih-ta-farmaczevtichnih-praczivnikiv/?role=doctors та https://dec.gov.ua/patient/2020/?role=patient

 

Підсумовуючи результати роботи Управління фармаконагляду у 2020 році, зазначаємо, що:

– система фармаконагляду в Україні успішно реалізовується, про що свідчать  відповідні показники та результати досягнень, що забезпечуються шляхом застосування міжнародних стандартів, зазначених у нормативному документі «Настанова. Лікарські засоби. Належні практики фармаконагляду», затвердженого МОЗ України від 05.04.2018 № 620,  виконання правил та вимог вітчизняного законодавства, а саме Порядку здійснення фармаконагляду, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27 грудня 2006 року № 898, (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 26 вересня 2016 року № 996) (далі – Порядок здійснення фармаконагляду);

– відповідно до наказу Центру від 14.07.2020 № 120 було створено Робочу групу для внесення змін до Порядку здійснення фармаконагляду, щодо проведення єдиної експертної оцінки РОЗБ та інших змін щодо здійснення фармаконагляду. До 16.10.2020 Робочою групою було підготовлено проєкт змін до нормативно-правового акту;

– з метою доопрацювання проєкту у грудні 2020 Центр ініціював створення Робочої групи з питань удосконалення законодавства щодо здійснення фармаконагляду із залученням експертів Центру та представників шести бізнес-асоціацій для врахування інтересів виробників/заявників лікарських засобів у цьому процесі. На початку діяльності Робочої групи виникли деякі критичні питання та протиріччя, що потребують зміни формату подальшої обробки нормативно-правових актів. Задля врахування інтересів зацікавлених сторін та ґрунтовного опрацювання необхідних змін до нормативно-правових актів МОЗ України,  заплановано ініціювання створення Міжвідомчої робочої групи на базі Центру за участю фахівців з фармаконагляду бізнес-асоціацій, експертів Центру, представників МОЗ України та Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками;

–  не дивлячись на складну ситуацію у країні, пов’язану із пандемією через коронавірус SARS-CoV-2, та запровадженими карантинами в Україні, дієвість системи фармаконагляду в Україні підтверджена наданням до Центру 423 карт-повідомлень про ПР та/або ВЕ, НППІ на 1 млн. населення у 2020 році

– перевага АІСФ підтверджена на практиці, а саме надання медичними працівниками до Центру  карт-повідомлень у режимі on-line збільшилось до 96,7%;

– надходження до Центру карт-повідомлень про ПР та/або ВЕ, НППІ у 2020 році зменшилось по відношенню до 2019 рока на 35,8%, що пов’язано із зменшенням функціонального залучення медичних закладів до лікувального процесу через карантинні заходи на фоні COVID-19;

– у 2020 спостерігалось збільшення відсотка якісного заповнення карт-повідомлень по відношенню до 2019 на 3,8%;

– про дієвість системи фармаконагляду в Україні у фармацевтичній галузі також свідчить надходження  повідомлень про ПР та/або ВЕ при медичному застосуванні ЛЗ від заявників; їх кількість склала в 2020 році 46 486 повідомлень;

– за підсумками 2020 року в Україні переважає  пасивний метод фармаконагляду, або метод збору спонтанних повідомлень про ПР та/або ВЕ ЛЗ від медичної спільноти, пацієнтів та/або їх представників, але такі методи, як посилений фармаконагляд також застосовувались протягом року;

– на 23,3 % порівняно з 2019 роком збільшилось надання інформації з Центру до бази даних про ПР та/або ВЕ ЛЗ ВООЗ VigiLyze;

– найбільший відсоток повідомлень про ПР у 2020 році так  як і у 2019 році стосується застосування протимікробних засобів для системного застосування за першим рівнем АТХ;

– у 2020 році найбільший відсоток повідомлень про ПР за другим рівнем АТХ надійшло щодо застосування засобів, що діють на мікобактерії та антибактеріальних засобів для системного застосування;

– за  системними проявами ПР/НППІ, які частіше за інші виникали при застосуванні ЛЗ у 2020 році, на першому місці були прояви з боку шлунково-кишкової системи та розлади з боку шкіри та підшкірних тканин;

– переважна більшість повідомлень про ПР, що надійшли до Центру у 2020 році, складають несерйозні ПР. Серед серйозних ПР за причиною серйозності переважає показник – подовження термінів госпіталізації – 37,0 %;

– інфекційні та паразитарні хвороби  займають майже половину з усіх класів хвороб, при лікуванні яких виявлено ПР/НППІ;

– суттєва різниця виникнення ПР при застосуванні ЛЗ у чоловіків та жінок відсутня;

– найбільш вразливим віковим періодом до виникнення ПР у жінок – 46-60 років, у чоловіків – 31- 43 роки;

– найменш вразливою до виникнення ПР групою людей, є люди старше за 80 років та діти від 0 до 27 днів;

–  серед непередбачених ПР, інформація про які надійшла до Центру у 2020 році, найбільш поширеними були повідомлення про групові ПР, що виникли після застосування ЛЗ Натрію хлорид 0,9%;

– причиною смерті при застосуванні ЛЗ, інформація про які надійшла у 2020 році, були наслідки анафілактичного шоку;

– причинно-наслідковий зв’язок в усіх випадках смерті було встановлено, як можливий за якісною методикою ВООЗ;

– протягом 2020 року на офіційному сайті Центру було оприлюднено 46 повідомлень з безпеки застосування лікарських засобів на підставі рішень та рекомендацій міжнародних європейських агентств,  за висновками PRAC на підставі оцінки аналізу регулярно оновлюванних звітів з безпеки та аналізу регулярних звітів з безпеки, що надходять до Центру було оприлюднено 24 повідомлення, на підставі відомої  інформації з безпеки лікарських засобів заявниками було розроблено та оприлюднено 42 листа – звернення до спеціалістів охорони здоров’я  та пацієнтів.

thumbnail