Лікарські засоби, що містять аciclovir чи valaciclovir та гострий генералізований екзантемальний пустульоз – сигнал Uppsala Monitoring Centre на VigiLyze

Взаємозв’язок аciclovir та гострого генералізованого екзантематозного пустульозу (ГГЕП) було виявлено при рутинному обстеженні на предмет сигналу бази VigiBase у грудні 2018 р. Valaciclovir пізніше був доданий до оцінки.

У більшості повідомлень було зазначено віковий діапазон, дати початку застосування та відміни препарату, клінічна картина ГГЕП. Однак у серії випадків з препаратом valaciclovir було мало інформації, були інші підозрювані лікарські засоби, що можуть спричинити висипання на шкірі, ці фактори ускладнювали оцінку випадку. У багатьох звітах в обох серіях випадків на застосовані препарати зазначалися прояви ГГЕП та інших важких шкірних побічних реакцій, таких як синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз зазначений у деяких інструкціях для медичного застосування препаратів аciclovir. Цілком можливо, що початкові прояви синдрому Стівенса-Джонсона та токсичного епідермального некролізу можна сплутати з ГГЕП.

Аciclovir це противірусний препарат, який використовується для лікування простого герпесу та інфекцій спричинених герпес зостер. Противірусний ефект обумовлений інгібуванням ферменту ДНК-полімерази вірусу герпесу тим самим пригнічує синтез вірусної ДНК та реплікацію. При пероральному застосуванні аciclovir повільно і погано засвоюється. Аciclovir добре розподіляється у тканини і рідини організму, включаючи мозок, нирки, легені, печінку, м’язи, селезінку, матку, слизову оболонку піхви, вагінальний секрет, спинномозкову рідину та рідину герпетичної везикули. Valaciclovir – L-валіновий ефір аciclovir майже повністю перетворюється на аciclovir та valine в організмі.

Гострий генералізований екзантематозний пустульоз (ГГЕП) – важка шкірна реакція, що характеризується гострим початком (як правило, протягом 48 годин) появи переважно невеликих нефолікулярних пустул на еритематозній шкірі. Системне ураження іноді відбувається приблизно у п’ятої частині випадків. Зазвичай реакція пов’язана із застосуванням лікарських засобів і більше 90% випадків ГГЕП провокуються препаратами. Найчастіше це β-лактамні антибіотики (пеніциліни, цефалоспорини, хінолони) та інші лікарські засоби, включають пристинаміцин, тетрацикліни, сульфонаміди, пероральні протигрибкові препарати, дилтіазем, гідроксихлорохін, карбамазепін та парацетамол. Однак ГГЕП не зазначений у інструкції для медичного застосування для всіх цих лікарських засобів. Лікування ГГЕП полягає у припиненні застосування підозрюваного лікарського засобу та застосуванні потужних місцевих або системних стероїдів, а також боротьбі з симптомами та профілактиці інфекції. Спонтанне вирішення захворювання зазвичай відбувається протягом двох тижнів після припинення застосування препарату, що спричинив ГГЕП.

ГГЕП класифікується як важка шкірна побічна реакція що є дуже рідкісною, але потенційно небезпечною для життя реакціяєю гіперчутливості сповільненого типу.

Зв’язок між аciclovir та ГГЕП був виявлений в рутинному обстеженні бази VigiBase щодо виявлення сигналу проведеної в грудні 2018 року. Станом на 6 жовтня 2019 року було зареєстровано 16 випадків з комбінацією аciclovir-ГГЕП. Після виключення дублікатів залишилось 10 випадків.

Заключення

У ряді повідомлень є кілька випадків, коли застосування аciclovir, та в меншій мірі, valaciclovir, можна безсумнівно підозрювати у причині розвитку ГГЕП. А у двох літературних звітах це було підтверджені патч-тестами. Оскільки цей стан можна сплутати із герпетичною висипкою, мабуть, важливо попередити, що також аciclovir може потенційно спричинити шкірну реакцію.

Більш детальна інформація щодо випадків та їх аналізу надана у документі Uppsala Monitoring Centre «Aciclovir or valaciclovir – Acute generalised exanthematous pustulosis» (508.4 Кб) (Завантажено: 25.01.2021 08:42:49).