Виникнення внутрішньоочних крововиливів при монотерапії або комбінованій терапії антитромботичними лікарськими засобами та антикоагулянтами
Мета: Внутрішньоочний крововилив – це побічне явище, яке може призвести до погіршення гостроти зору. Терапія антиагрегантами та антикоагулянтами може збільшити ризик внутрішньоочного крововиливу. Однак, оскільки частота є низькою, дослідження щодо ризику внутрішньоочних крововиливів при застосуванні цих лікарських засобів, особливо при комбінованій терапії, обмежені. Це дослідження мало на меті вивчити виникнення внутрішньоочних крововиливів при монотерапії та комбінованій терапії антитромботичними лікарськими засобами та антикоагулянтами шляхом аналізу великого обсягу даних з фармаконагляду.
Методи: Сигнал про внутрішньоочний крововилив при пероральному прийомі антитромботичних лікарських засобів та антикоагулянтів було виявлено з використанням бази даних звітів про побічні реакції лікарських засобів Японії за період з квітня 2004 року по березень 2022. Крім того, були проаналізовані відмінності між молодими та літніми пацієнтами, фактори, що впливають, та час до початку виникнення побічної реакції після початку терапії антитромботичними лікарськими засобами та антикоагулянтами.
Результати: Ацетилсаліцилова кислота (аспірин), клопідогрель, варфарин, апіксабан і ривароксабан (за виключенням тикагрелор, тиклопідин, прасугрель, дабігатран і едоксабан) спричинили виникнення внутрішньоочного крововиливу при монотерапії. При комбінованій терапії, подвійній терапії (ацетилсаліцилова кислота (аспірин) + інгібітори P2Y12, варфарин, прямі пероральні антикоагулянти та інгібітори P2Y12 + варфарин) і потрійній терапії (ацетилсаліцилова кислота (аспірин) + інгібітори P2Y12 + варфарин) виявлено сигнал внутрішньоочного крововиливу. Внутрішньоочний крововилив спостерігався у молодих пацієнтів, які отримували монотерапію ацетилсаліциловою кислотою (аспірином) та у пацієнтів похилого віку, які отримували монотерапію та комбіновану терапію варфарином. Факторами ризику були цукровий діабет у пацієнтів, які отримували прасугрель, застосування лікарських засобів для інтравітреальних ін’єкцій та задніх субтенонових ін’єкцій з деякими антитромботичними лікарськими засобами та антикоагулянтами. Середній період виникнення внутрішньоочного крововиливу після початку монотерапії ацетилсаліциловою кислотою (аспірином), клопідогрелем, варфарином або ривароксабаном становив 90 днів.
Підсумок: монотерапія деякими антитромботичними лікарськими засобами та антикоагулянтами, комбінована терапія з використанням ацетилсаліцилової кислоти (аспірину), інгібіторів P2Y12 та варфарину має потенційний ризик виникнення внутрішньоочного крововиливу. Особливу увагу слід звернути на виникнення внутрішньоочних крововиливів у молодих пацієнтів, які застосовують ацетилсаліцилову кислоту (аспірин), у пацієнтів літнього віку, що застосовують варфарин протягом перших 90 днів застосування антитромботичних лікарських засобів та антикоагулянтів.
Висновок
Отже, потенційний ризик виникнення внутрішньоочного крововиливу зростає під час монотерапії ацетилсаліциловою кислотою (аспірином), клопідогрелем, варфарином, апіксабаном, таривароксабаном та під час комбінованої терапії з більшістю антитромботичних лікарських засобів та антикоагулянтів (наприклад подвійна антитромботична терапія). Застосування ацетилсаліцилової кислоти (аспірину) у молодих пацієнтів, варфарину у осіб літнього віку протягом перших 90 днів терапії антитромботичними лікарськими засобами та антикоагулянтами слід розглядати як фактор ризику виникнення внутрішньоочного крововиливу. Ці результати можуть допомогти терапевтам, офтальмологам, фармацевтам та іншим спеціалістам системи охорони здоров’я прогнозувати та контролювати виникнення внутрішньоочного крововиливу при монотерапії антитромботичними лікарськими засобами та антикоагулянтами і при комбінованій терапії.
З повним текстом сигналу щодо виникнення внутрішньоочних крововиливів при монотерапії або комбінованій терапії антитромботичними лікарськими засобами та антикоагулянтами можна ознайомитися за посиланням:
