Представники Центру – серед учасників міжніродної конференції в Брюселі «Економіка охорони здоров’я у сфері персоналізованої медицини»

28 квітня в м. Брюссель, Бельгія, відбулася міжнародна конференція на тему «Економіка охорони здоров’я у сфері персоналізованої медицини» («Health Economics of Personalized medicine – HEcoPerMed»).

Участь у конференції взяли представники Департаменту оцінки медичних технологій та раціональної фармакотерапії (далі – Департамент ОМТ) ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (ДЕЦ). Так, учасниками від ДЕЦ були Ореста Піняжко, кандидат фармацевтичних наук, директор Департаменту ОМТ, Валерія Середюк та Маргарита Хмельовська — експерти відділу оцінки економічної доцільності медичних технологій Департаменту ОМТ.

Проєкт «HEcoPerMed» працює у сфері фармакоекономічного моделювання, за допомогою якого оцінюють методи лікування, що стали можливими завдяки інноваціям у сфері персоналізованої медицини.

Проєкт допомагає визначити фінансування та механізми відшкодування, які забезпечують фінансові стимули для швидкого розвитку та впровадження таких інновацій.

HEcoPerMed виходить за рамки поточних моделей оцінки та фінансування медичних технологій. Мета проєкту — задовольнити потреби персоналізованої медицини для більш комплексної оцінки економічної доцільності з урахуванням точки зору пацієнтів та суспільства, для сталої доступності передових інновацій у сфері охорони здоров’я.

HEcoPerMed надає рекомендації щодо високоякісних методологічних підходів до економічних оцінок на основі фармакоекономічного моделювання.

Конференція зібрала представників зацікавлених сторін зі сфери економіки охорони здоров’я різних країн, включаючи політиків, науковців, дослідників, надавачів медичних послуг, представників індустрії.

Під час заходу учасникам представили результати роботи проєкту та кілька практичних кейсів з моделювання:

1. Пухлинно-агностичне лікування пацієнтів з раком з позитивним злиттям генів NTRK (NTRK+) (Tumour-agnostic treatments for NTRK gene fusion-positive (NTRK+) cancers).

Ключовим доповідачем виступила Хелен Веллекоп (Heleen Vellekoop) з Інституту оцінки медичних технологій (Institute for Medical Technology Assessment  — IMTA), Нідерланди.

Зокрема йшлося про те, що лікування інгібіторами тропоміозинрецепторної кінази (TRK) є корисним для дуже небагатьох пацієнтів із NTRK-позитивними пухлинами серед великої кількості хворих, які пройшли тестування (лише 0,30% тих, хто проходив тестування, отримували ентректиніб).

На прикладі цього кейсу доведено, що нове генетичне лікування принесе користь невеликій групі пацієнтів і може бути не дуже дороговартісним. При цьому, як правило, попередньо слід провести широкомасштабний скринінг, що, у свою чергу, для платників медичних послуг обернеться більшими витратами, ніж вартість самого генетичного лікування.

1. Генотипування DPYD перед хіміотерапією на основі фторпіримідину — ToxNav (DPYD genotyping prior to fluorpyrimidine-based chemotherapy — ToxNav).

Доповідачем виступила Розіта Колева-Коларова (Rositsa Koleva-Kolarova) з Оксфордського університету (University of Oxford) , Великобританія.

Як вона повідомила, було доведено, що втручання у сфері персоналізованої медицини, в яких фаза тестування була зосереджена на виявленні пацієнтів, у яких можуть розвинутися побічні реакції на лікарські засоби, мали тенденцію до існування позитивної чистої вигоди.

Тест ToxNav дозволяє ідентифікувати пацієнтів, у яких погано метаболізуються лікарські засоби у зв’язку з генетичними мутаціями, і дозволяє зрозуміти, чи слід скоригувати дозу чи провести хіміотерапію другої лінії.

Це втручання порівнювали з поточним стандартом медичної допомоги у Великій Британії, який не передбачає генетичного тестування, а лише використання стандартної дози хіміотерапевтичних лікарських засобів.

Результати цього кейсу вказують на великий і, ймовірно, недостатньо використовуваний потенціал у покращенні сфери охорони здоров’я та скороченні витрат шляхом усвідомленого орієнтування на наявні методи лікування.

3. Цукровий діабет дорослого типу у молодих – MODY (Maturity onset diabetes of the young – MODY).

Результати презентував Балаш Нагі (Balazs Nagy), представник Науково-дослідного інституту Сиреон (Syreon Research Institute), Будапешт, Угорщина. Було показано, що, незалежно від процесу стратифікації пацієнтів, виявлення пацієнтів з MODY і переведення їх на більш релевантне лікування заощаджує не тільки витрати на лікування, але – в результаті кращого контролю гемоглобіну A1c (HbA1c) – також витрати, пов’язані з довгостроковими ускладненнями.

Пацієнти, у яких був позитивний результат, переходили з неефективного лікування інсуліном на похідні сульфонілсечовини або на адаптацію дієти. Тобто, замість ізольованих моделей, що порівнюють два або декілька альтернативних варіантів лікування на певний часовий проміжок, корисніше оцінити вплив використовуючи повну модель захворювання із часовим горизонтом на все життя пацієнта.

У трьох тематичних дослідженнях HEcoPerMed застосовує сучасне економічне моделювання, щоб продемонструвати практичні та методологічні проблеми в оцінці інновацій персоналізованої медицини. Команда проєкту також вивчала наявні недоліки у стимулюванні впровадження персоналізованої медицини та пропонувала фінансові угоди, які прискорять її поширення в європейських системах охорони здоров’я.

Свої доповіді у підтримку даному проєкту представили Кармен Лапласа Сантос (Carmen Laplaza Santos) – представниця Європейської Комісії із інновацій у сфері охорони здоров’я (European Commission, Health Innovations), Ейнер Мольцен (Ejner Moltzen) – представник міжнародного консорціуму персоналізованої медицини та Датського фонду інновацій (ICPerMed, Danish Innovation Fonds), а також Доріс Шартінгер (Doris Schartinger) з Австрійського технологічного інституту.

У другій частині конференції було представлено фінальний документ –«Персоналізована медицина з економічної точки зору здоров’я: отримані уроки та майбутні перспективи»

Представнимки Центру взяли участь у форумах для детального обговорення доповідей, обміну досвідом з міжнародними організаціями, які працюють в сфері оцінки медичних технологій, інновацій, фармакоекономічних досліджень.

Знання та досвід, отримані під час конференції, будуть використані для подальшого впровадження інструменту оцінки медичних технологій в Україні на сучасному науковому рівні та відповідно до кращих міжнародних практик.