Щодо внесення змін до інструкцій для медичного застосування лікарських засобів, що містять тобраміцин (tobramycin) [для системного застосування]
Комітет оцінки ризиків у фармаконагляді (PRAC) на підставі аналізу Регулярно оновлюваних звітів з безпеки (РОЗБ) для лікарських засобів, що містять тобраміцин (tobramycin) [для системного застосування] зробив наступні висновки:
З огляду на наявні літературні дані щодо зв’язку між мітохондріальними мутаціями та підвищеним ризиком ототоксичності, PRAC вважає, що причинно-наслідковий зв’язок між наявністю мутацій мітохондріальної ДНК та підвищеним ризиком виникнення ототоксичності після застосування аміногілкозидів є принаймні можливим, навіть у пацієнтів, у яких рівень аміноглікозидів у сироватці крові є в межах рекомендованих діапазонів.
PRAC дійшов висновку, що власникам реєстраційних посвідчень лікарських засобів, що містять тобраміцин (tobramycin) [для системного застосування], слід внести зміни до інструкцій для медичного застосування.
З огляду на докази, PRAC вважає, що ризик підвищення ототоксичності аміноглікозидів внаслідок мутацій мітохондріальної ДНК може бути клас-специфічним ефектом, тому дану проблему з безпеки слід розглянути у наступних РОЗБ для лікарських засобів, що містять аміноглікозиди для системного застосування.
До розділу «Особливості застосування» необхідно додати попередження щодо підвищеного ризику виникнення ототоксичності у пацієнтів з мутацією мітохондріальної ДНК.
Координаційна група з процедури взаємного визнання та децентралізованої процедури для людини (CMDh) погоджується з науковими висновками PRAC.
На підставі наукових висновків CMDh дотримується думки, що співвідношення користь-ризик лікарських засобів, що містять тобраміцин (tobramycin) [для системного застосування] залишається незмінним з урахуванням запропонованих змін до інструкцій для медичного застосування.
Поправки, які повинні бути включені у відповідні розділи інструкції для медичного застосування (новий текст підкреслений жирним шрифтом).
Розділ «Особливості застосування»
Пацієнти з мутацією мітохондріальної ДНК, особливо при заміщенні нуклеотиду 1555 А на G у гені 12S рРНК, можуть мати підвищений ризик виникнення ототоксичності, навіть якщо рівень аміноглікозидів у сироватці крові пацієнта знаходится в межах рекомендованих діапазонів. У разі наявності в родинному анамнезі глухоти, що спричинена аміноглікозидами або відомостей про мутації мітохондріальної ДНК у гені 12S рРНК, можливо доведеться розглянути альтернативні методи лікування.
З оригінальним текстом даної публікації можна ознайомитись за відповідним посиланням:
