У боротьбі за людські життя їх не зупиняло ніщо – зупинилися їхні серця.
Вони рятували життя під обстрілами, на передовій, у шпиталях і під час евакуацій. Там, де було найстрашніше – вони були поруч. Щоб допомогти, підтримати, витягти з біди. Але їхні серця зупинилися. Не тому, що здалися – а тому, що віддали все, що мали.
За 3 роки великої війни росія вбила щонайменше пів тисячі українських медиків. Це лікарі, медичні сестри й брати, молодші медичні працівники, бойові медики. Щоб зберегти пам’ять про кожного, хто загинув, Орденом Святого Пантелеймона реалізується проєкт «Посвіт пам’яті», покликаний вшанувати медиків, які віддали життя під час виконання професійного обов’язку. У межах проєкту здійснюється збір і систематизація інформації про загиблих медичних працівників.
10 липня, о 14:00 у лікарнях та медичних установах по всій Україні пролунає сигнал – звук серця, що зупиняється. Після – хвилина мовчання. Це знак подяки, шани і скорботи за загиблими медиками.
Зупиніться на хвилину, щоб в тиші згадати кожного, хто з честю виконував свій професійний медичний обов’язок. Хто обрав не просто професію, а шлях служіння життю.
