Питання з фармаконагляду, що виникають на локальному та адміністративно-територіальному рівнях сфери охорони здоров’я, були розглянуті на скайп-нарадах 26 та 29 листопада 2019 р.

Державним експертним центром МОЗ (далі – Центр) проведено дві скайп-наради за участю співробітників Управлінь/Департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій та м. Києва та представників Центру з питань фармаконагляду в адміністративно-територіальних одиницях. У скайп-нарадах прийняли участь понад 100 фахівців охорони здоров’я. Від Центру взяли участь заступник директора Центру з питань фармаконагляду Васильєва В.А., начальник Управління Хоромська О.Л., начальник відділу організаційно-методичного забезпечення та моніторингу здійснення фармаконагляду Управління Євко О.І. та експерт відділу організаційно-методичного забезпечення та моніторингу здійснення фармаконагляду  Управління Мельничук В.В.

Основними напрямками скайп-нарад були підсумки роботи представників Центру з питань фармаконагляду в адміністративно-територіальних одиницях за 9 місяців 2019 та перспективи подальшої роботи.  Було відзначено позитивні результати проведеної   роботи у регіонах щодо своєчасного інформування про випадки побічних реакцій (далі – ПР) лікарських засобів (далі – ЛЗ) та надання якісної інформації завдяки впровадженої з 2017 року Автоматизованої інформаційної системи фармаконагляду (АІСФ).

Особлива увага була приділена якості надання інформації про побічні реакції після застосування вакцин, туберкуліну у формі «Зведені дані про випадки побічних реакцій після застосування вакцин, туберкуліну»  (далі – зведені дані) до Центру. Зверталась увага на своєчасність та відповідне до вимог законодавства заповнення форми зведених даних, неприпустимість внесення до неї недостовірних даних. З метою усунення недоліків та покращення роботи відповідальних осіб за формування зведених даних на рівні Управлінь/Департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій та м. Києва , було поінформовано про можливість отримання коду доступу до АІСФ, з метою своєчасного реагування та виявлення невідповідностей на рівні районних закладів охорони здоров’я.

Одним з напрямків скайп-нарад було ознайомлення учасників з результатами проведеного аналізу летальних випадків внаслідок анафілактичного шоку (далі-АШ) після застосування ЛЗ за період 2015-2019 років. Було представлено їх детальний статистичний аналіз та зроблено відповідні висновки. З’ясовано, що 79% усіх летальних випадків після застосування ЛЗ були внаслідок АШ. Було надано інформацію про перелік усіх ЛЗ, застосування яких призвело до АШ. Зверталась увага на недопустимість застосування ін’єкційних форм β-лактамних антибіотиків та їх розчинників в домашніх умовах, що унеможливлює надання своєчасної кваліфікованої медичної допомоги у разі виникнення АШ. Надано дані стосовно вікових та гендерних груп пацієнтів з АШ та проаналізовано способів застосування ЛЗ. І як нагадування, було зауважено на законодавчу базу з питань проведення екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі та первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги при виникненні АШ.

З метою розбудови системи фармаконагляду України, оптимізації здійснення фармаконагляду та збільшення його результативності,  планується і в подальшому проведення скайп-нарад з фахівцями локального та адміністративно-територіального рівнів  сфери охорони здоров’я. Сумлінний підхід щодо нагляду за безпекою ЛЗ, вакцин, туберкуліну, надання інформації про ПР, аналіз ситуацій, пов’язаних з несприятливими подіями після імунізації, дозволять оптимізувати роботу з питань безпеки та ефективності застосування ЛЗ, вакцин, туберкуліну.