Щодо внесення змін до інструкцій для медичного застосування лікарських засобів, що містять ламотриджин (lamotrigine)

Відповідно до пункту 8 розділу IV Порядку проведення експертизи заявник повинен вносити зміни до інструкції для медичного застосування лікарського засобу у разі отримання нових даних, включаючи приведення інструкції для медичного застосування у відповідність до затвердженої інструкції для медичного застосування оригінального (референтного) лікарського засобу та гарантувати, що інформація про лікарський засіб відповідає сучасним науковим знанням.

Комітет з оцінки ризиків у фармаконагляді (PRAC) на підставі аналізу Регулярно оновлюваних звітів з безпеки (РОЗБ) для лікарських засобів, що містять ламотриджин (lamotrigine), зробив наступні висновки.

Алель HLA*B-1502 як фактор ризику розвитку синдрома Стівенса-Джонсона (ССД) та токсичного епідермального некроліза (ТЕН) у пацієнтів азійського походження, які застосовують ламотриджин (lamotrigine)

Порівняно з попередніми опублікованими мета-аналізами (Zeng et al. (2015), Li et al. (2014) та Cheung et al. (2013)), мета-аналіз Deng et al. (2018) включав чотири нові дослідження «випадок-контроль» в азійській популяції, що призвело до збільшення розміру об’єднаної вибірки і показав, що HLA-B*1502 було виявлено у 15 з 54 (28%) випадків ССД/ТЕН, індукованих ламотриджином (lamotrigine), та у 41 з 313 (13%) осіб, які не приймали ламотриджин (lamotrigine). Мета-аналіз показав, що в азійській популяції OR (співвідношення шансів) становить 2,53 (1,25 – 5,13). Враховуючи, що для іншого протиепілептичного лікарського засобу карбамазепіну, згідно інструкції для медичного застосування, перед початком лікування слід проводити тестування на наявність алеля HLA-В*1502 в азійській популяції, інформація про виявлену асоціацію алеля HLA*B-1502 з ризиком розвитку ССД/ТЕН, індукованного ламотриджином (lamotrigine), вважається інформативною для лікарів, які можуть розглядати ламотриджин (lamotrigine) як альтернативу застосування карбамазепіну. Інструкцію для медичного застосування лікарських засобів, що містить ламотриджин (lamotrigine), слід доповнити інформацією про підвищений ризик розвитку ССД/ТЕН у пацієнтів азійського походження з HLA-B*1502.

Тики (моторні та вокальні тики)

Відомі випадки тиків при застосуванні ламотриджину (lamotrigine) (внесеного до переліку побічних реакцій), проте їх можна деталізувати. Дев’ять випадків включали шість добре задокументованих звітів про випадки тиків, включаючи моторні та вокальні тики при застосуванні ламотриджину (lamotrigine) (Angus leppan (2019)), та 3 випадки, описані відповідно Lombroso (1999), Seemuller (2006) та Alkin (2007). Точного механізму дії встановити не вдалося, хоча в літературі було запропоновано кілька механізмів дії, включаючи регуляцію дофаміну, серотоніну або збуджуючих амінокислот.

Беручи до уваги наявні докази з випадків, що свідчать про позитивний тест на повторне призначення (re-challenge) і позитивний тест на застосування та відміну лікарського засобу (de-challenge), а також зв’язок «доза-відповідь», можна зробити висновок про  причинно-наслідковий зв’язок між застосуванням ламотриджину (lamotrigine) та тиками, включаючи моторні та вокальні. Оскільки тики в загальному вигляді внесені до розділу «Побічні реакції» інструкції для медичного застосування, власники реєстраційних посвідченнь (ВРП) всіх лікарських засобів, що містять ламотриджин (lamotrigine), повинні оновити інструкцію для медичного застосування, додавши до неї додаткову характеристику цієї побічної реакції та зазначивши, що тики можуть бути моторними  та/або вокальними.

Внутрішньовенна ліпідна терапія (ВЛТ) при лікуванні кардіотоксичності внаслідок передозування ламотриджином (lamotrigine)

Опубліковані звіти Castanares et al (2012), Chavez et al (2015) і Sirianni et al (2008) в яких повідомляють про позитивний вплив внутрішньовенної ліпідної терапії (ВЛТ) на розширення комплексу QRS (затримка внутрішньошлуночкової провідності) у пацієнтів, які недостатньо реагували на лікування бікарбонатом натрію. Цей позитивний ефект також підтверджується опублікованими оглядами (Alyahya et al (2018), Cave el al (2009), Lee et al (2023)) та монографіями національних центрів токсикології/отруєнь (Нідерланди, Бельгія та США), які вказують на те, що ВЛТ може відігравати певну роль при лікуванні кардіотоксичності, спричиненої певними ліпофільними лікарськими засобами. Ці огляди і монографії свідчать про те, що ВЛТ не слід використовувати як терапію першої лінії, але вона може бути застосована, якщо інші методи лікування виявилися неефективними. Додатковим підтвердженням цього є наявність декількох механізмів дії, які можуть пояснити ефективність ВЛТ при передозуванні ламотриджином (lamotrigine), з яких теорія поглинання ліпідів вважається найбільш правдоподібною. Додаткова інформація про іншу стратегію лікування в інструкції для медичного застосування може сприяти покращенню результатів лікування кардіотоксичності, пов’язаної з передозуванням ламотриджином (lamotrigine). PRAC рекомендує оновити інструкції для медичного застосування лікарських засобів, що містять ламотриджин (lamotrigine).

Псевдолімфома шкіри

Беручи до уваги два опубліковані повідомлення про випадки Reed et al 2019 (ймовірний) та Kazemi et al 2022 (можливий), три спонтанні повідомлення з причинно-наслідковим зв’язком, оціненим як «можливий», а також відомі шкірні реакції, гіперчутливість та фототоксичний потенціал ламотриджину (lamotrigine) як можливі шляхи розвитку цього явища, існує достатньо доказів для висновку про причинно-наслідковий зв’язок між виникненням псевдолімфоми шкіри та застосуванням ламотриджину (lamotrigine). PRAC рекомендує оновити інструкції для медичного застосування лікарських засобів, що містять ламотриджин (lamotrigine).

Координаційна група з процедури взаємного визнання та децентралізованої процедури – для людини (CMDh) погоджується з науковими висновками, зробленими PRAC.

На підставі наукових висновків щодо ламотриджину (lamotrigine) CMDh вважає, що співвідношення користь-ризик лікарських засобів, що містять ламотриджин (lamotrigine), не змінюється за умови внесення запропонованих змін до інструкцій для медичного застосування.

Зміни, які необхідно внести до відповідних розділів інструкції для медичного застосування (новий текст підкреслено та виділено жирним шрифтом, вилучений текст закреслено)

Розділ «Особливості застосування»

Попередження слід змінити наступним чином:

Шкірний висип

Алель HLA-B*1502 в осіб азійського (переважно китайського та тайського) походження пов’язаний з ризиком розвитку ССД/ТЕН при застосуванні ламотриджину. Якщо аналіз пацієнта на наявність алеля HLA-В*1502 дає позитивний результат, рішення щодо застосування лпмотриджину слід ретельно зважити.

Розділ «Побічні реакції»

Наступну побічну реакцію слід внести до підрозділу «Розлади з боку психіки»:

Тики (моторні та/або фонетичні тики)

Наступну побічну реакцію слід внести до підрозділу «Розлади з боку системи крові і лімфатичної системи» з частотою «невідомо»:

Псевдолімфома шкіри

Розділ «Передозування»

До рекомендацій щодо лікування передозування слід внести такі зміни:

Лікування

У разі передозування пацієнта слід госпіталізувати та провести відповідну підтримуючу терапію. За необхідності слід провести терапію, спрямовану на зменшення абсорбції (активоване вугілля). Подальше лікування слід проводити відповідно до клінічних показань, беручи до уваги потенційний вплив на серцеву провідність (див. розділ «Особливості застосування»). Застосування внутрішньовенної ліпідної терапії можна розглянути для лікування кардіотоксичності, яка недостатньо реагує на бікарбонат натрію. Досвіду застосування гемодіалізу для лікування передозування немає. У шести добровольців з нирковою недостатністю 20% ламотриджину було виведено з організму протягом 4-годинного сеансу гемодіалізу (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Для аналізу опублікованої інформації заявник повинен використовувати оригінальний текст, що розміщений за посиланням: