Повномасштабне вторгнення стало безпрецедентним викликом для системи охорони здоров’я України. Водночас воно змусило державу та галузь шукати рішення, які дозволили зберегти доступ пацієнтів до лікарських засобів навіть в умовах постійних загроз. Сьогодні цей досвід викликає значний інтерес у європейських партнерів.
Саме цим досвідом поділився директор Державного експертного центру МОЗ України Едем Адаманов під час візиту до Центру представників Королівства Норвегії, а також під час онлайн-зустрічі з представниками норвежського регулятора.
До складу делегації увійшли представники Міністерства охорони здоров’я та соціальних послуг Норвегії, Норвезького агентства з радіаційної та ядерної безпеки, Регіонального управління охорони здоров’я Західної Норвегії, Норвезького директорату охорони здоров’я, а також Посольства Королівства Норвегія в Україні та радники профільного міністерства.
«Доступ до ліків сьогодні – це не лише питання охорони здоров’я. Це питання національної та європейської безпеки», – наголосив Едем Адаманов.
Серед ключових уроків, які винесла українська система охорони здоров’я за період кризи:
- ключові стейкхолдери, які залучені до ланцюгів постачання лікарських засобів та медичних виробів, мають розглядатися як частина критичної інфраструктури та національної безпеки;
- фінансова стабільність ланцюга постачання – у кризових умовах держава має підтримувати обіговий капітал аптек, виробників і дистриб’юторів, щоб забезпечити доступ пацієнтів до ліків;
- швидкість реагування інфраструктури – доступ до енергоресурсів, пального та логістики для критичних об’єктів має забезпечуватися без затримок і надмірних бюрократичних процедур;
- заздалегідь підготовлена логістика та доступ персоналу – механізми роботи критичних об’єктів у надзвичайних умовах мають бути визначені наперед;
- гнучкість регулювання із збереженням безпеки – спрощення процедур у кризу можливе лише за умови сильного регуляторного контролю якості та безпеки.
Попри війну Державний експертний центр не лише забезпечив безперервність регуляторних процесів, а й продовжує впроваджувати ключові євроінтеграційні зміни. Серед них – запровадження міжнародного стандарту eCTD, гармонізація законодавства з вимогами ЄС, підготовка до створення єдиного регуляторного органу за європейською моделлю.
Український досвід доводить: система охорони здоров’я має бути готовою до криз. Саме тому напрацьовані Україною рішення можуть бути корисними не лише для нашої держави, а й для європейських партнерів.
Спільний аналіз кризових рішень допоможе колегам з ЄС посилити готовність до майбутніх безпекових викликів, а Україні – зміцнювати спроможності та поглиблювати інтеграцію до європейського регуляторного простору.
