Щодо внесення змін до інструкції для медичного застосування лікарських засобів, що містять оксикодон (oxycodone)

Комітет оцінки ризиків у фармаконагляді (PRAC) на підставі аналізу Регулярно оновлюваних звітів з безпеки (РОЗБ) для лікарських засобів, що містять оксикодон (oxycodone), зробив наступні висновки:

Рівень повідомлень про випадки зловживань залишається відносно високим. Подальші Заходи з мінімізації ризиків (RMM) вважаються необхідними для підвищення обізнаності та розпізнавання ризику розладу вживання опіоїдів (РВО).

Щодо рекомендацій лікарям, які призначають лікарські засоби (розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування» інструкції для медичного застосування), у медичній практиці існує консенсус щодо необхідності встановлення цілей лікування та плану припинення лікування, а також попереднього інформування пацієнта про ризик та ознаки РВО до та під час лікування [Hauser 2021, Dowell 2016 р]. Під час лікування опіоїдами необхідно проводити регулярну переоцінку, враховуючи потенційні зміни співвідношення користь/ризик з часом на рівні пацієнта, для подальшого підвищення обізнаності пацієнтів та осіб, які здійснюють догляд за ними, пам’ятка для пацієнта була доповнена інформацією про ознаки РВО на основі Критеріїв розладів, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин DSM-5.

Крім того, два великих обсерваційних дослідження з США [Edlund et al. 2014] та Великобританії [Bedson et al. 2019] показали, що вища доза та довша тривалість лікування опіоїдами асоціюються з підвищеним ризиком розвитку РВО.

Результати дослідження вважаються надійними; після коригування повідомлені коефіцієнти шансів (OR) і коефіцієнти ризику (HR) для ризику розвитку інциденту РВО є досить високі, з 95% довірчим інтервалом (ДІ), що значно перевищує 1.

Щодо сигналу про токсичну лейкоенцефалопатію, з огляду на наявні дані з літератури, включаючи 7 випадків у дорослих з тісним часовим зв’язком після передозування оксикодоном (oxycodone) та/або випадок з  позитивним тестом на повторне застосування та повторної відміни (de-challenge) [Jones 2020; Middelbrooks 2016; Holyoak 2014; Koya 2014; Morales 2010; Ung 2021], PRAC вважає, що причинно-наслідковий зв’язок між застосуванням оксикодону (oxycodone) та виникненням токсичної лейкоенцефалопатії, що виникла в результаті гострого передозування є цілком можливим. PRAC дійшов висновку, що до інструкції для медичного застосування лікарських засобів, що містять оксикодон (oxycodone), слід внести відповідні зміни.

Координаційна група з процедури взаємного визнання та децентралізованої процедури – для людини (CMDh) погоджується з науковими висновками, зробленими PRAC.

На основі наукових висновків CMDh вважає, що співвідношення користь/ризик лікарських засобів, що містять оксикодон (oxycodone) залишається незмінним за умови внесення відповідних змін до інструкцій для медичного застосування.

Зміни, які повинні бути включені у відповідні розділи інструкцій для медичного застосування (новий текст підкреслений жирним шрифтом, видалений текст закреслено).

Розділ «Спосіб застосування та дози»

Необхідність продовження лікування слід оцінювати через регулярні проміжки часу.

Спосіб застосування

Цілі лікування та його припинення

Перед початком лікування [назва лікарського засобу] слід узгодити стратегію лікування, включаючи тривалість лікування та цілі лікування, а також план завершення лікування, слід узгодити з пацієнтом, відповідно до рекомендацій з лікування болю. Під час лікування слід підтримувати частий контакт між лікарем і пацієнтом для оцінки необхідності продовження лікування, розгляду питання про припинення лікування та коригування дозування у разі необхідності. Коли пацієнт більше не потребує терапії оксикодоном, може бути доцільно поступово зменшувати дозу, щоб запобігти виникненню симптомів відміни. При відсутності адекватного контролю болю слід враховувати можливість гіпералгезії, толерантності та прогресування основного захворювання слід враховувати (див. розділ «Особливості застосування»).

Тривалість лікування:

Оксикодон не слід застосовувати довше, ніж це необхідно. Якщо через тип і тяжкість захворювання необхідне тривале лікування, потрібен ретельний і регулярний моніторинг, щоб визначити, чи слід продовжувати лікування і в якому обсязі.

Припинення лікування:

Коли пацієнт більше не потребує терапії оксикодоном, може бути доцільно поступово зменшувати дозу, щоб запобігти симптомам відміни.

Розділ «Особливості застосування»

Необхідний частий контакт між лікарем і пацієнтом для того, щоб можна було проводити корекцію дозування. Настійно рекомендується, щоб лікар визначав результати лікування відповідно до рекомендацій щодо лікування болю. Потім лікар і пацієнт можуть домовитися про припинення лікування, якщо ці цілі не були досягнуті.

Розлад вживання опіоїдів (РВО) [зловживання та залежність]

При повторному прийомі опіоїдів, таких як оксикодон, може розвинутися толерантність і фізична та/або психологічна залежність. Відомо, що після терапевтичного застосування опіоїдів виникає ятрогенна залежність.

Повторне вживання [назва лікарського засобу] може призвести до розладу вживання опіоїдів (РВО). Більш висока доза та більша тривалість лікування опіоїдами можуть збільшити ризик розвитку РВО. Зловживання або навмисне неправильне використання [назва лікарського засобу] може призвести до передозування та/або смерті. Ризик розвитку РВО підвищений у пацієнтів з особистим або сімейним анамнезом (батьки або брати і сестри) розладів вживання психоактивних речовин (включаючи розлади вживання алкоголю), у теперішніх споживачів тютюну або у пацієнтів з особистим анамнезом інших розладів психічного здоров’я (наприклад, великої депресії, тривоги та розладів особистості).

Перед початком та під час лікування [назва лікарського засобу] слід узгодити з пацієнтом цілі лікування та план припинення лікування (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Перед початком та під час лікування пацієнт також повинен бути проінформований про ризики та ознаки РВО. При виникненні цих ознак пацієнтам слід порадити звернутися до лікаря.

Пацієнти потребують моніторингу ознак поведінки, пов’язаної з пошуком наркотиків (наприклад, занадто ранні запити на поповнення запасів). Це включає огляд супутніх опіоїдів та психоактивних лікарських засобів (таких як бензодіазепіни). Пацієнтам із ознаками та симптомами РВО слід розглянути питання про консультацію з фахівцем-наркологом.

Розділ «Побічні реакції»

До підрозділу  «Опис окремих побічних реакцій» слід додати таку інформацію.

Наркотична залежність

Повторне застосування [назва лікарського засобу] може призвести до лікарської залежності, навіть у терапевтичних дозах. Ризик лікарської залежності може змінюватися залежно від індивідуальних факторів ризику пацієнта, дозування та тривалості лікування опіоїдами (див. розділ «Особливості застосування»).

Розділ «Передозування»

Слід додати такі ознаки та симптоми передозування:

При передозуванні оксикодону спостерігалася токсична лейкоенцефалопатія.

Для аналізу опублікованої інформації заявник повинен використовувати оригінальний текст, що розміщений за посиланням: