14-15 жовтня 2026 року в Парижі відбулося перше засідання Робочої групи Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) з питань цифровізації охорони здоров’я та штучного інтелекту (Working Party on Digitalisation of Health and Artificial Intelligence, WP-DHAI).
У складі української делегації участь у засіданні взяли представники Державного експертного центру МОЗ України: директор Департаменту цифрової трансформації Юрій Бондаренко та керівниця Управління комунікації, міжнародної співпраці та євроінтеграції Валерія Сєрікова.
Засідання об’єднало представників державних інституцій, міжнародних організацій та експертів для обговорення спільних підходів до цифровізації охорони здоров’я та відповідального використання штучного інтелекту (ШІ).
Учасники визначали пріоритети подальшої роботи, обмінювалися досвідом і розглядали можливості міжнародної співпраці. Зокрема, обговорили реалізацію Мадридського плану дій щодо відповідального масштабування ШІ в охороні здоров’я (Expert-Led Madrid Action Plan, EL-MAP).
Економічна ефективність ШІ: як оцінити реальну користь?
Однією з центральних тем засідання стало економічне оцінювання технологій на основі штучного інтелекту.
ШІ дедалі активніше застосовують у діагностиці та наданні медичної допомоги. Водночас постають практичні питання: чи забезпечують нові технології кращі результати для пацієнтів, наскільки виправдані витрати на їх використання та які докази необхідні для ухвалення відповідних рішень?
Учасники розглянули результати міжнародних досліджень економічної ефективності ШІ, обмеження наявної доказової бази та можливості вдосконалення методів оцінювання.
Окрему увагу приділили трьом напрямам:
– Оцінювання економічної цінності ШІ. Аналіз витрат і результатів застосування нових технологій, зокрема їхнього впливу на якість медичної допомоги та використання ресурсів.
– Фінансування та стимули. Розгляд моделей фінансування, які можуть сприяти впровадженню ефективних технологій.
– Удосконалення методів оцінювання. Адаптація підходів до оцінки медичних технологій (ОМТ) з урахуванням особливостей ШІ, зокрема оновлення алгоритмів та необхідності оцінювання результатів їх застосування.
Важливим висновком обговорень стала необхідність враховувати не лише вартість технологій, а й витрати на їх впровадження, підтримку, підготовку персоналу та довгострокові результати для пацієнтів.
Регулювання та безпечне використання штучного інтелекту
Ще одним напрямом дискусій стало формування умов для відповідального впровадження ШІ в системах охорони здоров’я.
Учасники обговорили три ключові питання:
– Регуляторні пісочниці (regulatory sandboxes) – контрольовані умови для тестування інноваційних технологій, які дозволяють оцінювати їхні можливості та ризики.
– Юридична відповідальність за використання ШІ – визначення відповідальності різних учасників процесу, зокрема розробників, постачальників цифрових рішень і медичних працівників.
– Управління ризиками постачальників – підходи до забезпечення безпеки, якості та надійності цифрових технологій.
У межах тематичних дискусій представники різних країн обмінялися досвідом регулювання інноваційних технологій та обговорили виклики, пов’язані з їх масштабуванням.
Медичні дані та стійкість цифрових систем
Важливе місце в програмі посіли питання управління медичними даними, їх захисту та безпечного використання для розвитку охорони здоров’я.
Зокрема, йшлося про вторинне використання медичних даних, транскордонний обмін інформацією та реалізацію Рекомендації Ради ОЕСР щодо управління медичними даними.
Окремо учасники розглянули розвиток електронних медичних записів і порталів пацієнтів. У центрі уваги було питання, як оцінювати не лише доступність цифрових сервісів, а й те, наскільки активно та ефективно ними користуються медичні працівники й пацієнти.
Також обговорили можливості цифрових технологій для підвищення безпеки пацієнтів із хронічними захворюваннями, скорочення нераціональних витрат у системах охорони здоров’я та протидії новим кіберзагрозам.
Значення для України та ДЕЦ
Для України, яка продовжує розвивати цифрову охорону здоров’я в умовах повномасштабної війни, особливе значення мають питання захисту медичних даних, стійкості цифрових систем, безпеки пацієнтів та ефективного використання ресурсів.
Водночас розвиток технологій на основі ШІ створює нові завдання для оцінки медичних технологій. В Україні вже передбачена можливість проведення такого оцінювання, проте міжнародна практика свідчить про необхідність подальшого розвитку методології та накопичення доказових даних.
Участь у засіданні дала представникам ДЕЦ можливість ознайомитися з досвідом інших країн щодо впровадження та регулювання ШІ, підходами до оцінювання його клінічної та економічної ефективності, а також обговорити актуальні питання з міжнародними експертами.
Отримані знання та міжнародний досвід можуть бути корисними для подальшого розвитку експертних компетенцій Центру, вдосконалення підходів до оцінювання інноваційних медичних технологій та розширення професійної співпраці.
Головний орієнтир – впровадження технологій, які мають доведену користь для пацієнтів, відповідають вимогам безпеки та сприяють ефективному використанню ресурсів системи охорони здоров’я.
